Економіка грузії після розпаду ссср і її розвиток (коротко). Місце грузії у світовій економіці
Економіка Грузії ще за часів входження держави в складу СРСР індустріалізованих стрімкими темпами. З середини 1910-х за 60 років національна скарбниця зросла майже в 100 разів. Саме в Грузії були найбільші зарплати і соціальні виплати. Величезні суми урядом витрачалися на перехід від аграрного сектора до індустріального. До початку 1980-х в країні було розвинене виробництво нафтопродуктів, металевих виробів, обладнання. Також варто відзначити високі зовнішньоторговельні показники.
Економіка Грузії після розпаду СРСР
У перші роки після розвалу Радянського Союзу бюджет країни зазнав величезних змін. Головною причиною негативних тенденцій внутрішньої економіки була заборона президента Грузії вести будь-які торгові відносини з Росією. Наслідком цього стало різке зниження промислових показників держави до 60% вже до кінця 1992 року.
Через пару років криза охопила не тільки велике виробництво, але і всі інші галузі. Прославлене в радянський час лісове господарство Грузії повністю припинило своє існування. Були зруйновані транспортна та виробнича інфраструктури. Грошова одиниця знецінилася на 9000%. Результатом відкату виробництва стала масове безробіття, зниження заробітної плати.Становлення і розвиток економіки Грузії почалося тільки до кінця 1995 року. Причиною стали значні кредити від Світового банку. На щастя, інфляція була зупинена, пройшли ефективні реформи у сферах індустрії і послуг. З 1996 року в країні, нарешті, почав спостерігатися фінансовий підйом.
У середині 2000-х було усечено 60% податкових виплат, залучені великі іноземні інвестори, налагодився зв`язок зі світовими кредиторами. В останні роки економіка Грузії тримається на закордонних бізнес-партнерах і постійних кредитних вливань.
Аграрна галузь
Сьогодні економіка Грузії стисло може бути охарактеризована як стабільно постіндустріальна. Проте в ній далеко чималу роль досі відіграє сільське господарство. З 1993 по 2008 роки показники аграрного сектора скоротилися до рівня 25%. Ця частка рівномірно розподіляється між культурними угіддями і тваринництвом.
Після економічної кризи середини 2000-х влада Грузії перестали виділяти великі суми на підтриманням сільського господарства. На даний момент в країні залишилося всього лише 16% придатних для засіву земель. Велика частина угідь передана приватним бізнесменам і фермерам. Частка аграрного сектора займає всього 12% від ВВП країни.Останнім часом рослинні культури дають вкрай низьку врожайність. Всьому причиною є хронічна нестача добрив і сучасної техніки. Примітно, що зараз Грузія вперше у своїй історії гостро потребує додаткового імпорту зерна. Виноградні угіддя скоротилися на 75%, чайні – на 94%, культурні – майже на 50%.
Що стосується тваринництва, то й тут спостерігається негативна динаміка. Доходи від цієї галузі впали майже на 80%.
Показники промисловості
Негативна тенденція в останні 20 років спостерігається і виробничій сфері. Показники промисловості країни знизилися до 12%. Щорічно економіка Грузії поповнюється за рахунок цієї галузі на 2-2,5 мільярда доларів.
Найприбутковішими і розвиненими є легка і харчова промисловість, а також кольорова металургія. Останнім часом відзначається зростання обсягів виробництва у добувній та гірській галузях, у водопостачанні, газовій сфері, обробці деревини і корисних копалин.Харчова промисловість є стовпом грузинської економіки. Напої та продукти цієї країни відомі далеко за її межами. Особливо це стосується чаю, коньяків, вин, сигарет, олійних культур, мінеральних вод, деяких фруктів і овочів.
Не можна не відзначити хімічну промисловість. Її частка у виробничому секторі країни займає порядку 6%. Найбільш затребуваними продуктами галузі вважаються азотні добрива, лакофарбові вироби хімволокна.
Енергетика і паливний комплекс
Значні втрати економіка Грузії відчуває кожен рік через 100% імпорту нафтопродуктів. Більша частина пального закуповується у Азербайджану. Аналогічна ситуація і з природним газом, однак тут вже головним постачальником залишається Росія.Енергетичний комплекс країни тримається на декількох великих теплових і гідравлічних станціях. Цікаво, що значна частина генеруючих потужностей контролюється російськими інвесторами. Ще однією відмінною рисою грузинського енергокомплексу є паралельна робота всіх внутрішніх систем разом з Азербайджаном.
Теплових станцій всього дві, проте вони здатні охопити 2/3 території країни. Що стосується гідроенергетичного комплексу, то його серцем є Інгурська ГЕС, здатна розвивати потужність до 1300 МВт. З дрібніших станцій можна виділити перепадні і Варціхскую.
Решта галузей економіки
Значний внесок у державний бюджет щорічно вносять телекомунікації. Їх прибуток оцінюється в 4% ВВП. Стрибок у розвитку цієї сфери діяльності спостерігався в кінці 2008 року. Примітно, що Грузія за дорожнечею вартості стільникового зв`язку стоїть на третьому місці в світі.
Зовнішня торгівля останніх років характеризується значним занепадом. Негативний баланс визначається підвищенням попиту і потреб в імпорті, ніж в експорті. Найбільш затребуваними грузинськими товарами вважаються феросплави і необроблене золото.Падає і обсяг видобутку таких ресурсів, як кам`яне вугілля, марганцеві та мідні руди. Зате відзначається припливши туристів через скасування візового режиму.
Фінансова структура
Значний спад всіх галузей виробництва і послуг визначає сьогоднішнє місце Грузії в світовій економіці. За обсягом ВВП країна стоїть в рейтингу всього на 113-му рядку. Казна Грузії оцінюється в $ 16500000000. При цьому середній заробіток на місяць на душу населення варіюється в межах 300 доларів.
Головним недоліком фінансової структури країни є вразливість до зовнішніх чинників. Економіка Тбілісі будується на кредитах та інвестиціях. Однак тільки таким чином влада можуть закрити дефіцит бюджету.
За останні 10 років іноземна допомога Грузії склала 3 млрд євро. На поточний момент загальний державний борг перевищує 11 млрд. Доларів.