Екологія: предмет і завдання екології, методи
Вивчення закономірностей геосфери, пошук і розкриття зв`язків між природою і людиною, а також конструювання оптимальної моделі цієї взаємодії - ось чим займається наука екологія. Предмет і завдання екології, цілі та методи досліджень - які вони? Про це піде мова далі.
Що таке екологія?
Це наука, від якої, по суті, залежить майбутнє всього людського суспільства. У XXI столітті криза у взаєминах між людиною і довкіллям загострився до межі, тому головні цілі та завдання екології криються в пошуку шляхів вирішення цього конфлікту.
Назва дисципліни походить від двох грецьких слів: "ойкос" - "будинок, житло", і "логос" - "вчення". У 1866 році вперше згадується наука "екологія", предмет і завдання якої стосуються особливостей взаємодії спільнот живих організмів між собою, а також з навколишнім середовищем. Цей термін ввів в ужиток німецький вчений Ернст Геккель на сторінках книги "Загальна морфологія організмів".
У широкому розумінні предмет вивчення екології криється у взаєминах організмів і оточуючого їх світу, а також у дослідженні структури та організації екосистем і популяцій, виділення механізмів підтримування їх стійкості в просторово-часовому полі.
Суть екології XXI-го століття
Лише наприкінці XIX століття сформувалася наука екологія. Предмет і завдання її в ті часи зводилися до вивчення взаємозв`язків живих організмів із зовнішнім середовищем їх проживання. По суті, такою вона залишалася до середини ХХ століття, зберігаючи риси чисто біологічної дисципліни.
Ближче до кінця минулого сторіччя екологія починає перетворюватися в одну з перших синтетичних (міждисциплінарних) наук. У наші дні вона зберегла своє грецька назва. Правда воно, по суті своїй, вже не зовсім точно відображає основні завдання екології.
Сучасна екологія XXI століття - це наука про стратегії збереження і стабільного розвитку життя на Землі в цілому. Таке головне покликання цієї дисципліни, яка поєднала в собі теоретичні та практичні риси.
Екологія: предмет і завдання екології
Чи не основним в методологічному апараті будь-якої науки виступає її предмет і комплекс завдань. "Пізнання економіки природи," - такий представлялася Ернсту Геккелю екологія. Предмет і завдання екології - які вони? Спробуємо розібратися в цьому питанні.
Для відповіді на нього потрібно спиратися на відомий в науці принцип системності. Він передбачає розуміння природних комплексів як єдиних, цілісних систем. Виходячи з принципу системності, об`єктом вивчення екології є екосистема (вірніше, екосистеми різних рангів).
Екологія в своєму розвитку покликана відповідати на два основоположних питання:
- Яка структура екосистеми.
- Як функціонує і розвивається екосистема.
Відповідно, вся екологія поділяється на два великі розділи: на структурну і динамічну. Причому обидві вони знаходяться в найтіснішому взаємодії.
Виходячи з загальнонаукового принципу системності, можна також окреслити предмет вивчення цієї науки: це дослідження структури, особливостей, а також закономірностей функціонування екосистем різного рівня.
Які ж завдання ставить перед собою наука екологія? З них можна виділити наступні:
- Загальне та комплексне вивчення біосфери і її розвитку під впливом різних факторів.
- Прогнозування динаміки стану екосистем в просторово-часовому полі.
- Розробка шляхів оптимізації взаємин між природою і людиною з метою поліпшення якості життя на планеті в цілому.
Місце екології в загальнонаукової системі знань
Сучасна екологія поєднує в собі елементи природничих, гуманітарних, точних і технічних наук. Біологія, географія, медицина, економіка, психологія, соціологія та раціональне природокористування - з цими та деякими іншими дисциплінами вона перебуває в найтіснішому взаємодії.
Крім того, на стику екології з іншими близькими їй науками сформувалися зовсім нові та цікаві дисципліни. Серед таких - біоекологія, геоекологія, інженерна екологія, ноосферологія і тому подібні.
Структура сучасної екологічної науки
На сьогоднішній день відомо більше 100 напрямків в екологічній науці, кожне з яких займається своєю вузькою проблематикою. Існує кілька класифікацій екології, кожна з яких побудована за своїми принципами. Найбільш детальної і обгрунтованою є структура, запропонована вченим М. Реймерсом.
Він пропонує розділяти екологічну науку на два великих блоки:
- Теоретична екологія.
- Прикладна екологія.
Перша включає в себе біоекологія з усіма її численними підрозділами, а також рекреацію. У блок прикладної екології входить геоекологія, соціоекологія, біосферології та інженерна екологія зі своїми відгалуженнями.
Дуже важливе місце в прикладному блоці займає інженерна екологія - наука про фактори та критерії забруднення навколишнього середовища. Її також часто називають техноекології. Вона включає в себе безліч дисциплін: екологія енергетики, екологія транспорту і комунікацій, екологія сільського господарства, космічна екологія, екологічна експертиза та інші.
Варто відзначити, що кожна з перерахованих вище дисциплін покликана вирішувати своє коло проблем і завдань. При цьому всі вони використовують напрацювання та досягнення інших екологічних дисциплін.
Завдання і методи екології
Для вирішення комплексу своїх завдань екологічна наука використовує широкий набір різних методів. Їх можна представити трьома основними групами:
- Методи для збору інформації про стан і функціонування екосистем.
- Методи обробки отриманої інформації.
- Методи інтерпретації отриманих матеріалів та результатів.
Найпопулярніші методи, використовувані в екології сьогодні: стаціонарного спостереження і експерименту, математичні, картографічні, а також метод моделювання. Особливо популярно сьогодні побудова математичних моделей. Для цього на основі здобутих "в полі" емпіричних фактів і матеріалів будується абстрактна модель екосистеми (за допомогою спеціальних символів). Потім, змінюючи значення деяких параметрів, можна легко спостерігати за тим, як буде вести себе (змінюватися) система.
На закінчення ...
Майже півтора століття тому виникла наука, від успішного розвитку якої сьогодні залежить майбутнє всього людства. Ім`я цієї науки - екологія. Предмет і завдання екології зводяться до вивчення особливостей і закономірностей функціонування екосистем, на основі чого розробляються стратегії стабільного розвитку життя на нашій планеті. Сучасній людині не треба доводити необхідність існування цієї науки.