Відомі журналісти Росії. Рейтинг найбільш цитованих журналістів Росії

Журналісти - це люди, що займаються збором та обробкою інформації, яка в подальшому буде опублікована в ЗМІ. На сьогоднішній день їх сфера діяльності вийшла за межі друкованих видань, фахівці цієї області займаються підготовкою репортажів для радіо і телебачення. Щоб повністю присвятити себе журналістиці, потрібно дійсно дуже сильно любити її. Досить часто особисті пристрасті журналістів впливають на вибір конкретної тематики: економіка, спорт, політика. Крім цього існує кілька напрямків роботи: репортерська діяльність, незалежні розслідування і освітлення хронік.

Варто відзначити, що професія журналіста - цікаве, але в той же час дуже відповідальна справа. Вся представлена інформація повинна бути об`єктивною, адже вона впливає на формування громадської думки. Давайте розберемося, хто гідний честі потрапити в рейтинг «Найвідоміші журналісти Росії».

Метр вітчизняного телебачення

Володимир Молчанов, хоча і відноситься до радянських тележурналістам, на сьогоднішній день як і раніше залишається затребуваним. У 1987 році, в січні, він прийшов на роботу в редакцію телепрограми «Час», в березні цього ж року в ефір вийшла його інформаційно-музична програма «До і після півночі». Саме вона стала однією з найпопулярніших в епоху «перебудови». Завдяки цій програмі Володимир Молчанов отримав премію Спілки журналістів Радянського Союзу. Протягом 4 років він продовжував працювати на телебаченні, навіть став політоглядачі. Молчанов був ведучим одночасно декількох програм: «До і після півночі», «Час», «90 хвилин». У 1991 році за власною ініціативою пішов з Держтелерадіо СРСР і вирішив стати незалежним журналістом. До 2000 року Молчанов працював в одній з приватних компаній каналу REN-TV, йому вдалося відродити щотижневу програму «До і після», крім цього він працював над створенням передачі «Пам`ятаю ... Люблю ...», яка присвячувалася пам`яті відомих композиторів радянського часу. У вересні цього року в ефір виходить нова програма автора «І довше століття», вона була орієнтована на проведення зустрічей з видатними сучасниками. У грудні 2003 року Молчанов став провідним щоденного ток-шоу «Приватне життя». Дружина Молчанова, Консуело Сегура, в останні роки стала шеф-редактором фільмів і програм чоловіка.

Небезпечна професія

В кінці 1987 року на телебаченні з`явився новий журналіст Лістьєв Владислав Миколайович. Його кар`єра починалася з ведучого програми «Погляд», у створенні якої брала участь Молодіжна редакція Центрального телебачення.

На той час цей проект вважався чимось унікальним. Програма виходила в ефір щоп`ятниці, збираючи біля екранів телевізорів мільйони людей, адже у них нарешті з`явилася можливість отримати відповіді на важливі і злободенні питання, що збуджували в той період все радянське суспільство. У програмі «Погляд» говорилося про те, що говорити було не прийнято. Саме це і стало принциповою відмінністю від інших журналістів СРСР. Які теми тут тільки ні обговорювалися: проблеми політики, релігії, ставлення до капіталістичних країн, а також тема сучасної музики і навіть сексу.

З цієї причини в кінці 80-х років програма придбала культовий статус. Такий успіх підштовхнув Влада Лістьєва і деяких його однодумців заснувати телекомпанію «ВИД», яка займалася створенням програм для Першого каналу, пізніше перейменованого в ОРТ. З 1990 року починається самостійне діяльність компанії, в 1993 році її президентом став Влад Лістьєв. Однак такий успіх привів до закулісної боротьби, а з часом і до відставки керівника.

Бажання Влада Лістьєва зробити навколишній світ кращим стало причиною його смерті. Щорічно він набував все більше недоброзичливців.

1 березня 1995 журналіст Лістьєв Владислав Миколайович був застрелений. Сталося це в під`їзді його ж будинку. Ні замовників, ні виконавців не вдалося знайти до цих пір. Виходить так, що відомі журналісти Росії постійно піддають себе, а можливо і всю родину, величезному ризику.

Журналіст з великої літери

Кар`єра ще одного відомого журналіста - Володимира Познера - починається з роботи в інформаційному агентстві «Новини», у той момент компанії потрібні пишучі люди, добре знають іноземні мови. Спочатку він був старшим редактором, а в 70-х роках став коментатором на Держтелерадіо. У 1990-х Познер - телеведучий багатьох популярних сьогодні телемостів, на той час це була абсолютно нова форма мовлення. Не дивно, що програми за участю цього журналіста недільними вечорами збирали мільйони глядачів біля телеекранів.

Коли закінчилася перебудова, Познер Володимир Володимирович емігрував до Америки, де став незалежним журналістом. Через 6 років знову повернувся до Росії і запустив кілька рейтингових проектів, основним питанням яких були політичні проблеми. Найвідоміші з них «Людина в масці» і «Час і ми».

Володимиру Володимировичу хотілося поділитися секретами своєї професії, тому він зайнявся організацією спецшколи для тележурналістів, деякий час навіть вручав премії ТЕФІ кращим учням.

«Обличчя» каналу НТВ

Володимир Соловйов - відомий журналіст, автор і ведучий популярних телепередач. Його робота на телебаченні почалася в 1999 році. Багатьом знайомі програми з його участю: «Процес», «Пристрасті за Соловйовим», «Дивіться, хто прийшов», а також «Солов`їна ніч», «Поєдинок» і «Апельсиновий сік».

Сьогодні Соловйов веде програму «До бар`єру!» І «Недільний вечір з Володимиром Соловйовим». Крім того, з-під його пера вийшло кілька книг «Соловйов проти Соловйова», «Апокаліпсис від Володимира», «Російська рулетка» і «Путін. Путівник для небайдужих ».

Відомі журналісти Росії: «десятка» найбільш цитованих

У п`ятірку кращих журналістів 2013 крім Павла Гусєва, головного редактора газети «Московський комсомолець», увійшли ще і Ксенія Собчак, Олексій Венедиктов, тележурналіст Микола Сванідзе та Володимир Познер. На шостому рядку рейтингу Володимир Соловйов, після нього по цитованості йде Олександр Проханов і Максим Шевченко. Замикають «десятку» кращих Тіна Канделакі і Сергій Доренко.

Професійне свято

Відомі журналісти Росії, втім як і всі інші, 8 вересня відзначають Міжнародний день солідарності журналістів. Заснували це свято в Бухаресті в 1958 році. Депутати конгресу вважають, що в цей день журналісти всієї планети повинні продемонструвати світу, наскільки вони згуртовані, особливо якщо мова йде про захист своїх прав.