Облік і аналіз банкрутств підприємств

Якби радянські керівники знали, що таке облік і аналіз банкрутств, то краху централізовано-планової економіки і розпаду СРСР вдалося б уникнути. Справа в тому, що до початку 90-х років в Радянському Союзі існувала величезна кількість підприємств, які виробляли неконкурентоспроможну продукцію, марнотратно користувалися виділеними ресурсами, несли збитки, зловживаючи державним фінансуванням і списанням боргів. Поняття неспроможність, або банкрутство підприємства, не було прийнятно, тому що кидало тінь на центральне керівництво, вказуючи на їх некомпетентність в управлінні фінансово-господарською діяльністю підприємств, галузями і економікою країни в цілому.

З цієї причини перехід на вільні економічні відносини в Україні характеризується масовим розоренням колишніх державних організацій, і «прихватизацією» нібито збиткових, знецінених і кинутих на поталу кредиторів підприємств. Тільки до кінця десятиліття, за допомогою правових норм побудови механізму банкрутства, вдалося врегулювати відносини підприємства-боржника з кредиторами, з можливістю збереження власності підприємства та відновлення його економіки. Облік і аналіз банкрутств стали основними методами контролю та діагностики неспроможності. Він дозволяє вжити необхідних заходів для оздоровлення фінансово-господарської діяльності організації.

У сучасній Росії, в низці світових криз, в умовах дефіциту фінансових коштів, коли банківська система піднімає вартість кредитів, аналіз банкрутства підприємства та підтримка його платоспроможності залишається актуальною і істотною завданням для його керівництва. У такі періоди причинами фінансових проблем можуть стати як неправильно обрана стратегія підприємства в умовах жорсткої конкуренції, так і незалежні від дій керівництва причини, що включають політичну та економічну нестабільність держави і суспільства, розвиток науково-технічного прогресу, поява нових продуктів.

Банкрутство (неспроможність) - визнана державним органом влади нездатність боржника задовольнити в повному обсязі вимоги організацій-кредиторів за грошовими обязательствам- процедура, застосовувана до боржника, спрямована на оцінку його фінансово-економічного стану, вироблення заходів щодо його оздоровлення, а в разі, якщо застосування таких заходів буде визнано неможливим , - на справедливе задоволення фінансових інтересів кредиторів неспроможного підприємства.

З одного боку, банкрутство - явище, яке здатне оздоровити економіку окремого підприємства і економіку країни в цілому, шляхом природного відбору та ліквідації низькоефективних, неконкурентоспроможних підприємств, або їх реорганізації. З іншого боку, банкрутство - це набір соціальних проблем, пов`язаних зі скороченням і звільненням персоналу, припиненням підтримки соціальної сфери, а також з появою криміналу і корупції в процесі перерозподілу власності.

Аналіз банкрутства - це оцінка ймовірності неспроможності підприємства шляхом вивчення структури балансу підприємства, обчислення показників ліквідності, рентабельності та фінансової стійкості підприємства. Така оцінка спрямована на прийняття рішення про ліквідацію, реорганізацію або організації нового бізнесу. Для контролю виконання рішень процедури банкрутства організовується облік фінансових операцій відповідно до чинного законодавства.

Облік і аналіз банкрутств, відповідно до закону, включає наступні етапи ліквідаційних та реорганізаційних процедур:

1) Спостереження. Визначається стан платоспроможності підприємства на момент прийняття судом заяви від неспроможності боржника

2) Фінансове оздоровлення. Проводяться заходи, що відновлюють платоспроможність підприємства.

3) Зовнішнє управління. Призначається зовнішній керуючий, представник кредитора, покликаний швидко відновити фінансово-економічний стан підприємства-боржника.

4) Конкурсне виробництво. Зупиняється вся господарська діяльність підприємства-боржника, оцінюється майно, проводиться інвентаризація і здійснюється розрахунок з кредиторами.

Не варто забувати про те, що облік і аналіз банкрутств хоч і є важливим фактором, що підтримує сталий розвиток конкурентоспроможної економіки країни, але все ж залишається вкрай негативним явищем для соціальної сфери в сучасному світі.