Етика науки як основоположна характеристика наукової діяльності

Наука сьогодні розвивається стрімко. Відкриття слід за відкриттям. Майже щодня виникають нові технології дозволяють докорінно змінювати не тільки предмети і пристосування, що полегшують життя людей, а й до невпізнання міняти самої людини.

Ми вже можемо пересаджувати серця, пришивати втрачені кінцівки, повністю змінити зовнішність. Виникає питання про те, що ж далі? Як далеко можуть зайти вчені у своїх спробах перетворити світ і нас? Чи всі відкриття будуть використані на благо? Чи всі вони несуть користь людству?

Сьогодні саме час говорити про етичну сторону наукових відкриттів. Етика, як відомо - одна з дисциплін філософії, що вивчає явища моральності та моралі. Етика науки - один з розділів професійної етики. В її завдання входить розробка моральних принципів наукової діяльності.

Сьогодні увазі, що поняття «наукова етика» включає два аспекти: зовнішній і внутрішній. Перший займається вирішенням питань соціальної відповідальності вчених перед суспільством, визначає ставлення суспільства і науки.

Другий аспект регламентує внутрішні відносини, що існують в науковому світі. Внутрішні етичні проблеми науки вельми і вельми різноманітні. Вони включають:

• преподаваніе;
• консультування, надання наукової допомоги;
• популяризацію досягнень і откритій;
• експертизу і рецензірованіе;
• вирішення питань про плагіат і справжньому авторстве;
• моніторинг наукової діяльності;
• аналіз негативних результатів, вирішення питань щодо їх публікації.

У світлі цих проблем склався неписаний кодекс, що визначає етичні вимоги до вчених, їх діяльності.

Етика науки визнає високу роль вченого в суспільстві. Саме в силу свого високого становища, свого інтелекту, всі люди, що займаються науковими дослідженнями, зобов`язані нести моральну і соціальну відповідальність за результати своєї діяльності, власну моральність. Наукова діяльність повинна бути безкорислива, не піддаватися кон`юнктурі. На неї не можна чинити тиск, не можна йому піддаватися.

Етика науки стверджує, що обґрунтування, докази всіх результатів повинні бути гранично чесними, перевіреними, що не допускають фальсифікацій, підтасовування фактів, інших обманних прийомів. Вчений повинен цуратися погоні за сенсацією, прагнення зробити дешевий необґрунтований ефект. Плагіат з точки зору етики визнається злочином.

Етика науки жодною мірою не обмежує свободу пошуку. У науці немає заборонених для дослідження областей. Проте вчені зобов`язані відслідковувати долю своїх відкриттів, нести відповідальність за їх застосування.

Глобальні проблеми сучасності вимагають від наукового співтовариства особливо вимогливо і критично оцінювати пізнавальну і практичну діяльність.

Сьогодні в науці повністю відсутні моральні або моральні критерії, що регламентують що з`являються розробки з точки зору соціальних наслідків. Немає жодних норм, що визначають, наскільки досягнення відповідають стану суспільства.

Як результат - поява окремих особистостей, що допускають використання наукових результатів у злочинній діяльності, що допомагають озброювати військових (і бандитів, терористів) засобами масового знищення. Значно більше стало дослідників, що маніпулюють свідомістю людей. Існує безліч прикладів подібного: новітню зброю, генетичні досліди, експерименти з пам`яттю людей та ін.

Чи потрібно обмежувати вишукування? Ні. Чи потрібно стежити за їх моральністю? Безсумнівно.

Для того щоб наукові відкриття не загрожували людям, а служили виключно на благо, і існує етика науки.