Провали ринку і роль держави в розвитку економіки

Провал ринку є наслідком недосконалості ринкових інструментів та інститутів. При цьому має місце нездатність даних компонентів задовільно вирішити соціально-економічні питання, які є важливими для суспільства. Якщо з яких-небудь причин основні елементи ринкового механізму при роботі в автономному режимі не забезпечують громадську ефективність, то в цьому випадку виникає необхідність державного втручання в розвиток економіки. Про фіаско торговельних відносин говорять в тому випадку, коли вони не сприяють раціональному розподілу та використанню ресурсів.

Провали ринку являють собою перешкоди, які не дозволяють економіці досягати суспільної ефективності.

Як правило, мають місце чотири неефективні ситуації. Саме вони вказують на провали ринку. До них відносять недосконалу (асиметричну) інформацію, монополію, суспільні блага, зовнішні ефекти.

Необхідно відзначити, що ринок не здатний привести до суспільної ефективності у разі, якщо діяльність одних споживачів або виробників впливає на благополучний стан інших людей. Коли цей вплив позитивний, то мають місце зовнішні вигоди. Якщо вплив є негативним, то формуються зовнішні витрати. Вони, в свою чергу, пов`язані з виготовленням будь-якого блага. Суспільні витрати включають в себе приватні витрати і зовнішні ефекти виробництва.

Як правило, коли трапляються провали ринку, в економічні відносини вступає держава. Вирішення проблем здійснюється за допомогою різних засобів. Так, держава проводить антимонопольну політику, обмежує виготовлення продукції з негативними зовнішніми ефектами. При цьому здійснюється стимулювання виробництва і споживання економічних благ, що володіють позитивними ефектами.

Зазначені напрями державної діяльності являють собою певною мірою нижню межу, відповідно до якої відбувається втручання влади в ринок. Однак сьогодні держава володіє більш широкими економічними функціями і здатне більш ефективно усунути провали ринку. Серед основних функцій влади можна відзначити наступні: введення допомоги по безробіттю, розвиток інфраструктури, встановлення різних видів допомог і пенсій для громадян малозабезпечених та інші. При цьому слід зазначити, що незначна кількість цих заходів має властивості виключно суспільних благ. Велика їх частина призначена не для колективного, а індивідуального споживання.

Держава, проводячи антимонопольну і антиінфляційну політику, прагне, головним чином, знизити безробіття. Влада протягом останніх років все більш активно бере участь в управлінні структурними змінами, стимулює і підтримує науково-технічний прогрес, намагається підтримувати високий рівень розвитку та національної економіки. У сукупності із зовнішньоекономічним і регіональним регулюванням ці заходи вказують на ступінь важливості ролі держави в економіці. Протягом 20 століття апарат влади прагнув ефективно вирішити два завдання, взаємопов`язані один з одним. В першу чергу, держава намагалася забезпечити стабільну роботу ринку. По-друге, апарат влади намагався якщо не вирішити, то пом`якшити гострі соціальні та економічні проблеми. Всі ці дії були спрямовані на запобігання ринкових провалів.

При цьому, як відзначають багато аналітиків, стрімке зростання державного регулювання не може тривати безперервно. Таким чином, в умовах ринкової економіки функції апарату влади мають певні обмеження.