Методи організації виробництва в системі підприємницької діяльності

Світовий досвід показує, що без вільної ринкової економіки, без самостійного виробника, без підприємницької активності процвітання суспільства неможливо. Формування малих і середніх підприємств, методи організації виробництва, що застосовуються в їхній практиці, повинні постійно перебувати в точка зору інститутів влади держави.

Для того щоб розглянути роль підприємництва у розвитку економіки країни, слід уважно вивчити його макроекономічні та мікроекономічні функції, методи планування виробництва, що застосовуються в ході господарської діяльності. При цьому слід враховувати, що вони, можуть істотно видозмінюватися і доповнюватися в залежності від реальної ситуації, конкретної соціально-економічної обстановки в країні і світовій економіці.

Мікроекономічні і макроекономічні функції підприємницької діяльності, принципи і методи управління виробництвом на них, свідчать про те, що з розвитком ринкових принципів, роль підприємництва стає однією з найважливіших в економіці.

Для гармонійного розвитку підприємництва, необхідно враховувати всі його особливості зокрема діалектичний характер розвитку підприємницької діяльності та конкретні методи організації виробництва. У даному контексті мається на увазі автономність підприємництва, з одного боку, а з іншого - його залежність від економічного клімату в країні.

Автономність підприємництва, проявляється через його основні функції (отримання вигоди та інноваційність діяльності, специфічні методи організації виробництва) і визначає те загальне, що характерно для підприємництва в будь-якої соціально-економічній обстановці. А залежність підприємництва виражається через його взаємодію з економічною системою за допомогою конкуренції і механізму регулювання економіки. У цьому діалектичному розвитку підприємництва, як самостійної сфери економіки і полягає основний його ресурс.

При цьому підприємницька діяльність повинна розвиватися у всіх напрямках. У зв`язку з цим, держава повинна враховувати і автономність підприємництва, і в той же час регулювати його діяльність, використовувані методи організації виробництва.

Світова практика свідчить, що ефективний розвиток цього економічного комплексу є об`єктивно необхідним компонентом системи господарювання. Підприємництво має ряд специфічних властивостей, які сприяють прискоренню економічних процесів і відрізняють його від інших елементів ринкового господарства. Прискорюючи процеси змін в факторах виробництва, формах праці та організації діяльності, підприємництво, тим самим, є «порушником спокою» і весь час переводить економіку як би в новий вимір. Саме його сфері створюється значна частка національних ресурсів, які виступають в якості найважливіших факторів економічного зростання. Підприємництво, а також інфраструктури його підтримки виступають в якості ефективного полігону апробації сучасних методів управління та організації виробництва, в силу об`єктивно властивого підприємництву, економічному динамізму.

Система функцій підприємництва, як інституційної системи, являє собою поєднання макро- і мікроекономічних завдань, які вирішує ця сфера в діяльності всього господарського комплексу держави. До макроекономічних функцій відносяться:

- Нарощування багатства суспільства (виробництво товарів як постійне прирощення сукупного надбання суспільства-прирощення інтелекту як розвиток найважливішого чинника економіки) -

- Участь у національних програмах (відрахування коштів для реалізації соціальних програм суспільства, участь у державній політиці зайнятості населення, охорони здоров`я і т.д.) -

- Забезпечення екологічної безпеки товарів і послуг (відповідальність за нанесення екологічного збитку своїми товарами і послугами) -

- Розширення виробничих потужностей і робочих місць (відкриття нових виробництв, або розширення виробництва) -

- Розширення виробничих можливостей і виведення на новий рівень (вдосконалення техніки, технології, організації та управління).

Мікроекономічні функції включають:

- Отримання прибутку (забезпечення беззбитковості роботи своєї фірми, розширення виробництва) -

- Комбінація факторів виробництва (комбінування факторів виробництва (матеріальних, особистих, інтелектуальних) для реалізації мети підприємництва) -

- Інноваційна діяльність (пошук сучасних рішень у виробництві, організації та управлінні, орієнтація на НТР) -

- Зниження витрат (виявлення внутрішніх витрат своєї справи, використання можливостей, що представляються зовнішніми факторами) -

- Конкурентна боротьба на ринку (визначення стратегії для конкурентної боротьби на ринку) -

- Зниження втрат (розвиток безвідходного виробництва) -

- Отримання вигоди (крім економічної вигоди у вигляді отримання прибутку, тут також може бути присутнім завоювання частки ринку, отримання вигідних замовлень, розвиток престижу компанії і т.д.) -

- Несення ризику та відповідальності (прагнення застрахувати себе від ризику або по можливості розподілити його).