Орден Андрія Первозванного: історія створення, опис, кавалери ордена
Орден Андрія Первозванного - один з головних символів Російської держави. Мало того, що він є найпершою з заснованих у нас в країні нагород, він ще довгий час - до 1917 року - обіймав вищий щабель в ієрархії державних орденів і медалей. У 1998 році цей статус указом Бориса Єльцина йому було повернуто.
Орден Андрія Первозванного був заснований в дуже непростий для країни час: йшла активна підготовка до Північній війні, Росія готувалася стати врівень з могутніми європейськими державами. Перший в Російській державі орден мав символізувати престиж країни, її право на повагу з боку інших держав. Далеко не випадково покровителем цієї нагороди був обраний один з найближчих учнів Петра - Андрій Первозванний, який зіграв у свій час величезну роль у становленні Київської Русі.
Проект статуту, який описував орден Андрія Первозванного, готувався в тому числі і активними стараннями Петра I. За однією з версій саме він запропонував зробити символом цієї нагороди дві схрещені білі смуги на блакитному полі, а сам орден вручати тим, хто надав «великі послуги Батьківщині». Указ про заснування ордена був підписаний майбутнім імператором в кінці березня 1699 року.
Вперше Кавалерском стрічку, на якій був укріплений орден Андрія Первозванного, приміряв на себе адмірал Ф. Головін, а от з другим кавалером вийшла проблема: ним став відомий отаман І. Мазепа, який незабаром віддався Карлу XII, за що не тільки був підданий анафемі, але й позбувся вищої російської нагороди. Сам Петро, до речі, став лише шостим володарем цього високого ордена.
Кавалери ордена Андрія Первозванного отримували орденський знак, який представляв собою срібний хрест, поставлений на тлі двоголового орла золотистого кольору і восьмипроменевою зірки. Сам цей знак був пофарбований у блакитний колір і мав в центрі зображення Андрія Первозванного. Орден мав носитися на блакитній стрічці, витончено перекинутою через праве плече, при цьому ліву груди повинна була укращать восьмикінцева зірка.
Згодом коло претендентів на цей орден був обмежений вищої елітою держави, а саме нагородження їм давало людині право на звання генерал-лейтенанта. Крім того, стало традицією вручати орден Андрія Первозванного ще при народженні членам імператорської сім`ї.
Одночасно в Росії володарями цієї нагороди могли бути не більше дванадцяти чоловік. Всього на момент Лютневої революції орден Андрія Первозванного був вручений, за різними оцінками, від 900 до 1100 осіб, у тому числі таким знаменитим людям, як А. Суворов, Г. Потьомкін, П. Румянцев, Наполеон. Останнім володарем цієї нагороди в царській Росії став представник імператорського прізвища князь Роман Петрович.
У сучасній Росії орден Андрія Первозванного знову зайняв своє законне місце як головна нагорода країни в 1998 році. Його зовнішній вигляд створювався за збереженими ескізами, тому він повністю копіює той орден, який був до 1917 року. Першим цю нагороду отримав відомий академік Д. Лихачов. Згодом їм було нагороджено ще 12 осіб, у тому числі Н. Назарбаєв, М. Калашников, А. Солженіцин, Алексій II, С. Михалков.