Хто такий меркантильний людина?

Нерідко на форумах (та й в реальному житті) можна наштовхнутися на людей, в основному, молодих, які цікавляться, що означає слово «меркантильний». Значення цього слова пояснити просто: з італійської та французької мов воно перекладається, як корисливий, торгашеський, розважливий, дріб`язковий. Ще років 25-30 тому зустріти в нашій країні меркантильних людей було практично нереально. Ймовірно, позначалися радянське виховання і нав`язане переконання, що всі люди рівні. Втім, так і було. Це сьогодні у кожної людини є маса можливостей стати багатшими і успішнішими, а в ті часи, щоб бути багатим, їм потрібно було народитися, тобто виявитися спадкоємцем якого-небудь державного діяча або нащадком знатної персони, які не розгубила свій стан.

Людині з робочого класу шлях до розкоші був замовлений. Але ніхто не скаржився, всі працювали, чесно заробляли на життя, і мало хто навіть підозрював про те, що міжособистісні відносини можна будувати, ґрунтуючись на особистій користі. Більше того, кожен більш-менш меркантильний людина була зневажаємо, над ним насміхалися. Достатньо навіть згадати героя Савелія Крамарова в старій радянській комедії «Велика перерва». Звичайно, він так само, як всі, працював, але заради зайвої копійки був готовий навіть на спір тримати великий, важенний балон з водою, поки сил вистачить.

Сьогодні ситуація докорінно змінилася, і меркантильний людина вже не вважається ізгоєм суспільства. Навпаки, схильність до торгашества активно вітається, бо вважається, що, тільки вміючи торгувати і тоговаться, можна якщо не розбагатіти, то вже, в усякому разі, не бідувати. Нині кожен шукає для себе вигоду у всьому: держава призначає смішну мінімальну зарплату при божевільних податки, що йдуть незрозуміло, на що- приватні роботодавці прагнуть будь-якими шляхами поживитися за рахунок найманих працівників- банки видають кредити під нереальні відсотки ...

А що вже говорити про міжособистісних відносинах, коли меркантильна дівчина прагне вийти заміж за «мажора» або, того гірше, за багатого старигана, аби не працювати і жити розкошуючи! Їй з дитинства «втовкмачували» в голову, що чоловік зобов`язаний багато заробляти, а дружина - багато витрачати. А таке поняття, як «почуття» - це все з області фантастики і казок про Попелюшку. Те ж саме можна сказати і про дружбу. Рідко хто сьогодні буде дружити «за просто так». Будь меркантильний людина навіть не подивиться в сторону того, чий статок нижче, ніж у нього самого. А якщо у такого «друга» попросити в борг, то він або не дасть, або дасть, але під такий відсоток, що дешевше буде звернутися за позикою в банк. Та й дружать такі люди тільки до тих пір, поки у друзів все добре. Якби сталося лихо, допомоги, навіть моральної, меркантильний людина не зробить. Йому не вигідно.

Ці люди розважливі донезмоги, корисливі, скупі, жадібні. Правда, більшість з них воліють називати себе ощадливими. Парадокс ще й у тому, що, чим людина багатша, тим він жадібніше. Іноді доходить до абсурду, коли йому навіть на самого себе шкода зайву копійку витратити, не кажучи вже про когось. Він буквально «загорнутий» на вигоді, як дядечко Скрудж з відомого мультфільму. Так що гроші - грішми, але не варто забувати і про те, що, крім них, існує просто життя, яка має властивість проходити повз або обриватися в самий невідповідний момент. І на старості років раптом здається, що, крім рахунків у банках, згадати щось більше і нема про що.