Автобіографія Путіної Людмили. Дружина президента

Автобіографія Путіної Людмили Олександрівни не блищить скандальними подіями, це історія про життя простої жінки зі звичайної сім`ї, якій судилося стати дружиною президента великої країни.

Людмила Путіна, в дівоцтві Шкребньовою, - уродженка міста Калінінград. Народилася 06.01.1958 р в родині Олександра і Катерини Шкребньовою. Вони були звичайними робочими людьми, батько працював на ремонтно-механічному заводі, а мама була касиром автоколони.

У 1975 році Людмила стала випускницею Калінінградській середньої школи N8, а потім студенткою Калінінградського технічного інституту за спеціальністю інженер, але забрала документи, провчившись усього два роки. Далі слідувала навчання на курсах бортпровідників в Мінську і 2 роки роботи стюардесою на внутрішніх рейсах з Калінінграда.

Автобіографія Путіної Людмили могла б бути зовсім іншою, якби в 1981 році вона не отримала путівку в Ленінград. Саме там вона зустріла свого майбутнього чоловіка - Володимира Путіна, який тоді був працівником управління Ленінградського КДБ. Сталося це на гумористичному концерті Аркадія Райкіна.

Людмила вирішила залишитися в Ленінграді і намагалася вступити на філолога в ЛДУ ім. Жданова. Проте спроба була невдалою, після чого вона вчилася на підготовчому відділенні. У підсумку в 1986 році Людмила все-таки закінчила бажаний вуз за спеціальністю "філолог-романіст", спеціалізуючись на іспанською мовою.

28 липня 1983 на борту невського пароплава вони зіграли весілля з Володимиром Путіним. Їх сімейне життя почалося в комунальній квартирі з батьками, і тільки влітку 1987 вони отримали свою нову трикімнатну квартиру на Среднеохтинский проспекті. Тут вони жили до 1992 року, коли Людмила і Володимир придбали окрему квартиру на Василівському острові і переїхали від батьків.

З 1990 по 1994 рік Людмила викладає німецьку мову в Ленінградському державному університеті. У 90-ті роки також займала посаду керівника бутіка "Труссарді", власником якого був творець "Ленінград-ІМПЕКС" Микола Храмешкін.

Автобіографія Путіної Людмили містить відомості про важливе поворотний момент: в 1993 році в рідному Калінінграді вона потрапляє в автокатастрофу. Отримавши важкі поранення, перенісши 2 операції і довгу реабілітацію після них, Людмила звертається до вірі в Бога. Її духівник, черниця Людмила, служить в Снетогорском монастирі, який знаходиться в Псковській області.

На початку 2001 року Людмила заснувала в рідному Калінінграді "Центр розвитку російської мови". У 2002 році вона виступає з різкою критикою реформи орфографії, яку просувала Академія наук.

Людмила Путіна, автобіографія якої ніколи не публікувалася, вела активну громадську діяльність та нагороджена кількома значними нагородами:

• У 2002 році за підтримку німецької мови в Росії Людмила удостоїлася премії ім. Якоба Грімма (35 000 євро).
• У грудні 2002 року дружина президента стала лауреатом премії мждународной асоціації "Руханіят" за внесок у киргизько-російські відносини.
• У жовтні 2005 року Людмила отримує звання Почесного професора Євразійського університету ім. Гумільова, який знаходиться в Астані.

Людмила Путіна досконало володіє трьома мовами: французькою, іспанською та англійською.

У шлюбі з Володимиром Путіним у них народилися дві дочки: Марія (1985 р.н.) і Катерина (1986 р.н.). Обидві дівчинки названі на честь своїх бабусь - матерів Людмили та Володимира. Дочки Людмили навчалися в мовній школі при посольстві Німеччини і також знають три мови: німецьку, французьку та англійську. Обидві вчилися в Санкт-Петербурзькому державному університеті. Старша дочка здобувала освіту на біологічному факультеті, молодша - на філологічному, вивчала японську мову.

Автобіографія Путіної Людмили свідчить, що в 2013 році, на жаль, їх багаторічний шлюб з Володимиром Путіним розпався, про що вони офіційно оголосили перед тележурналістами.