Дефляція - це позитивне чи негативне явище?

У більшості економік світу переважають інфляційні процеси. Багато економістів схиляються до думки, що утримання економіки на рівні приросту цін в 2-3% оптимально для її розвитку. І тільки в декількох країнах панує дефляція. Це відноситься до Японії, Бахрейну та Белізу, де подібна ситуація спостерігається вже кілька років.

Зрозуміло, інфляція сама по собі вважається негативним явищем, особливо коли її темпи перевищують зазначений поріг. Грошова маса знецінюється, купівельна спроможність населення при збереженні споживання падає, що спонукає людей прагнути отримати більший дохід. Дефляція - це зворотний процес, купівельна спроможність грошей зростає, ціни знижуються, що при збереженні поточного рівня споживання дає приріст заощаджень. З точки зору обивателя ця ситуація сприятлива.

А от з точки зору держави все складніше: ціни падають, а люди продовжують купувати стільки ж, скільки і раніше, значить, доходи виробників падають, і вони банкрутують. Якщо це відбувається не відразу, то рано чи пізно ринок все одно насичується. Вивільнені кошти люди несуть в банки і роблять вклади. Банки не видають кредитів за непотрібністю. Люди з часом припиняють не тільки прагнути до більш високій оплаті праці, а й припиняють працювати зовсім, оскільки вони можуть жити на відсотки від вкладів. З часом ця ситуація переростає в стагнацію, оскільки виробництва практично немає, фінансова система також розвалюється, економіка не розвивається. Вважається, що саме такими наслідками загрожує дефляція.

Економіка - це складна система з численними механізмами саморегуляції, які ще не вивчені до кінця. І хоча більшість економістів схиляються до думки, що дефляційні процеси згубні, назвати це явище однозначно негативним можна. Вважається, що у виборі між нею та інфляцією остання стає меншим злом, в той час як баланс неможливий.

Правда, частина фахівців все-таки думає, що якщо обсяг грошової маси буде контролюватися не державою, а економічними агентами, то зникнуть як інфляція, так і дефляція. Це можливо, хоча і Важкореалізовані. Перевірити цю теорію складно, оскільки практично неможливо створити відповідний майданчик для такого експерименту.

Причини дефляції більшість фахівців бачить у високих темпах приросту виробничих потужностей, а також у розбалансування банківської системи в бік скорочення обсягів кредитування. У загальному випадку ці процеси зазвичай все-таки врівноважуються інфляцією. Ряд апологетів дефляційної моделі економіки вважає, що її побудова можливо на практиці, а будь-які зрозумілі труднощі перехідного періоду переборні. Правда, реалізовується така схема тільки, мабуть, при комуністичному ладі. І чи доречно тоді буде називати таку економіку ринковою - серйозне питання.

Поки ж панує економічна модель з контрольованою помірною інфляцією, а нове покоління економістів виховується з думкою, що дефляція - це негативний процес, якого всіма силами потрібно уникати.