Гордовитість - що це? Синонім гордині і марнославства?

Рано чи пізно кожен задається питанням про те, що таке гордовитість, що це означає і добре це чи все-таки погано.

Гордовитість в тлумачних словниках

Судячи з тлумачним словником російської мови, слово гордовитість визначає людину чванливого, самовпевненого і зарозумілого. Словник Єфремової трактує його і як властивість людини зарозумілого, зарозумілого. За Ушакову, гордовитість позиціонується як ставлення до навколишньої дійсності людини самовдоволено-зарозумілого і презирливого.

Звичайно ж, тим, хто перебуває в духовних пошуках, і взагалі людям піднесеного складу сприйняття необхідно визначитися з приемлемостью для них наявності зверхності в характері. Якщо ви вважаєте, що якість це допустимо, то, мабуть, не завадило б визначитися і з тим, якою мірою воно дозволено. Для цього слід дати точне формулювання терміну "гордовитість". Що це якість може привнести в життя людини, а чого воно може позбавити його власника, визначається в першу чергу рівнем духовності кожної окремої особистості. Відомо, що одухотворені люди - це ті, хто бачить важливе крізь пелену обставин і не піддається бурління почуттів. Людина подібного складу похвалитися наявністю надмірної гордині і марнославства в собі не тільки не може, але й не хоче.

Гордовитість і християнство

Гордовитість - що це для християнина? Для прихильника цієї релігії - це незмінне зло. Тим, хто хоч раз у житті читав Біблію, не могло не впасти в око те, що такі якості, як марнославство, гордість і пихатість, завжди йдуть на противагу смирення, послуху і прощення. Зухвалість, яка обов`язково властива людині гордовитому, по Старого і Нового Завіту призводить до катастроф і падіння. У Біблії часто можна зустріти такі формулювання, які визначають гордість серця як почуття звабливе, що приводить до розтління і загибелі. Якщо звернутися до життєписів святих отців церкви, то всі вони вважають це якість злом, яке позбавляє серце спокою і вводить душу в сум`яття, і з яким обов`язково потрібно ретельно боротися. З цієї причини говорити про зверхності в християнстві, мабуть, треба, але в рамках інтерпретації одного з головних постулатів віри - Святого Письма.

Гордовитість в класичній літературі

Ф. Достоєвський, як людина глибоко віруюча, православний, дане якість в характері визначав негативно: «Пиха породжує в ньому легковажність, легковажність - зарозумілість». Однак у класичній літературі термін "гордовитість" не завжди вживається як властивість людини зневажливого до оточуючих і марнославного. Наприклад, образ Тургенєвській дівчини: «Ви горді, ніжні і чисті». Тобто значення слова "гордовитість" начебто цілком зрозуміло. Але в той же час саме людина, якій його приписують, визначає, чи є подібна властивість характеру допустимим і не образливим по відношенню до оточуючих.

Гордовитість - що це? Прерогатива сучасності?

Дана якість може проявлятися по-різному. Можна говорити з пихою, намагаючись проявити свою перевагу над співрозмовником. Можна бути гордовитим без слів, наприклад, вибравши тактику поведінки або використовуючи погляд, характерний жест або позу. Гордовитість значення має, пов`язане не тільки з погордою і гордістю, але і з такими поняттями, як зарозумілість, амбіційність, претензійність, чванство і образливість. Чи слід плекати в собі суперечливе якість і чи потрібно дозволяти йому займати лідируючі позиції у власному становленні, кожна свідома людина повинна вирішити для себе сам. Бути гордовитим погано, але знають собі ціну - добре!