Реаліст - це хто?
Реаліст - це людина, яка адекватно сприймає навколишнє і реагує на дійсність. Якщо підходити до цього терміну ні з наукової точки зору, а в вільній трактовці поняття. Але дуже часто буденне розуміння терміну не тільки не допомагає розкрити зміст, а й призводить до його помилковому тлумаченню. Давайте розберемося з цим поширеним поняттям і постараємося розкрити його справжній сенс. Хто такий реаліст? Що приховує це слово? Чи веде реалізм до осягнення істини?
Хто такий реаліст?
Словник Ожегова дає три значення слова: учень реального училища (до Революції), людина, що враховує у своїй діяльності умови дійсності, і третє значення - той, хто слідує напрямку реалізму.
Поняття відкриває зміст по-різному залежно від галузей гуманітарного знання. В літературі та мистецтві - це представник напряму, який прагне до абсолютного відтворення дійсності в художніх формах. Часто в залежності від ступеня відповідності оригіналу визначається художня цінність твору. Реаліст - це послідовник реалізму.
У психології реалістом є людина, яка адекватний навколишнього. Це слово позначає психічну природу людини. Найдавніші витоки цього терміна криються у філософії.
Філософія про реалізм
Поняття в його етимології сходить до терміну "реалізм". Напрям у філософському осмисленні дійсності, яке визнає існування універсальної реальності незалежно від процесу пізнання та усвідомлення їх людиною. Реалісти у філософії - послідовники природничонаукових підходів у вивченні природи. Походить від латинського слова realis - "речовинний", "дійсний".
Інша крайність - номіналізм, або позиція скептичного емпіризму, представники якого стверджують, що поняття - похідні нашого духу, що в речах понять немає за визначенням. Номіналіста і реалісти в період схоластики дали надалі підставу для матеріалістичного і ідеалістичного тлумачення дійсності.
Протилежність реалисту
При першому розгляді змісту, здається, що саме реаліст володіє достовірним свідомістю про навколишній світ. Саме реалізму в історії розвитку творчості належить істинність. Чи так це? І в тому випадку, протилежний напрямок реалізму - чи є це дорога до неістинності? Оману щодо до реального стану речей?
Ідеаліст, та людина, яка підміняє реальність деяким особистим ідеальним про неї поданням. Романтик і реаліст в художній творчості символізують два протилежних початку. Реаліст - це людина повсякденного життя, твердо стоїть на ногах, знає ціну речам. Деякий образ прагматика.
Реалізм і романтика в літературі та мистецтві
Реалізм як напрямок у мистецтві і образотворчому творчості. Своєю метою вважає відтворення навколишньої дійсності в максимальній наближеності до її природному началу. Чим точніше - тим вище цінність шедевра. При всій фотографічна ефекту в цьому напрямку завжди читається позиція автора: місце, умови "освітленості", позиція та індивідуальності автора. Саме в цій частині робота стає шедевром мистецтва. Реаліст - це майстер подачі матеріалу.
Романтизм, за рахунок ілюзорності реальності, ціною ідеального бачення досягає цінності саме в хибності сприйняття навколишнього. Але ця неістинність відкриває реальність в якості ідеальної можливості "бути". У цьому суть розвитку художньої форми романтизму і його цінність. Тому, можна сказати, що і реаліст, і романтик привносять цінності за рахунок рівня особистої майстерності в процесі осягнення реального світу.
Реаліст або ідеаліст? Хто ближче до істини?
Значення слова в сучасному розумінні пов`язує поняття з людиною, яка сприймає реальність в тому вигляді, як вона є. На відміну від ідеаліста, який в гонитві за ідеалом не помічає краси навколишнього світу.
Реаліст - це ідеаліст реального світу. У випадку, коли людина сприймає навколишню дійсність у призмі позитивного погляду на речі й осягає красу в її первозданності, передає своє вміння в предметах мистецтва, можна сказати, що він досягає свого призначення в природі. Так само як і ідеаліст в прагненні осягнути досконалість знаходить матеріали в навколишньому світі. Вміння побачити красу, ідею прекрасного в реальному світі і втілити своє бачення на предмет мистецтва - призначення художника. Існують напрямки, такі як абстракціонізм, які ніяк не можна пов`язати з реальністю. Тим не менш, дійсністю при цьому служить саме поєднання фарб і колористика емоційного стану. У цьому значенні людина стає творцем з великої літери, незалежно від школи, напрями, позиції по відношенню до світу.