Великі фізики та їх відкриття

Фізика - одна з найважливіших наук, досліджуваних людиною. Її присутність помітно у всіх сферах життя, іноді відкриття навіть змінюють хід історії. Тому великі фізики так цікаві й значимі для людей: їх робота актуальна навіть по закінченні багатьох століть після їх смерті. Яких вчених варто знати в першу чергу?

Андре-Марі Ампер

Французький фізик з`явився на світ у родині комерсанта з Ліона. Бібліотека батьків була сповнена праць провідних учених, письменників і філософів. З дитинства Андре захоплювався читанням, що допомогло йому знайти глибокі знання. До дванадцяти років хлопчик вже вивчив основи вищої математики, а в наступному році представив свої роботи в Ліонську Академію. Незабаром він почав давати приватні уроки, а з 1802-го працював викладачем фізики і хімії, спочатку в Ліоні, а потім і в Політехнічній школі Парижа. Через десять років його обрали членом Академії наук. Імена великих фізиків нерідко пов`язані з поняттями, вивченню яких вони присвятили життя, і Ампер не виняток. Він займався проблемами електродинаміки. Одиниця сили електричного струму вимірюється в амперах. Крім того, саме вчений ввів багато використовувані і зараз терміни. Наприклад, це визначення «гальванометр», «напруга», «електричний струм» та багато інших.

Роберт Бойль

Багато великі фізики вели свою роботу у часи, коли техніка і наука були практично в зародковому стані, і, незважаючи на це, досягали успіху. Наприклад, Роберт Бойль, уродженець Ірландії. Він займався різноманітними фізичними і хімічними експериментами, розвиваючи атомістичну теорію. У 1660 році йому вдалося відкрити закон зміни об`єму газів в залежності від тиску. Чимало великих учених фізики його часу не мали уявлення про атоми, а Бойль не тільки був переконаний в їх існуванні, а й сформував кілька пов`язаних з ними понять, наприклад «елементи» або «первинні корпускули». У 1663 році йому вдалося винайти лакмус, а в 1680-му він першим запропонував спосіб отримання фосфору з кісток. Бойль був членом Лондонського королівського товариства і залишив після себе безліч наукових праць.

Нільс Бор

Нерідко великі фізики виявлялися значущими вченими і в інших сферах. Наприклад, Нільс Бор також був і хіміком. Член Датського королівського товариства наук і провідний вчений двадцятого століття, Нільс Бор народився в Копенгагені, де і здобув вищу освіту. Деякий час співпрацював з англійськими фізиками Томсоном і Резерфордом. Наукові роботи Бора стали основою для створення квантової теорії. Багато великі фізики згодом працювали в напрямках, спочатку створених Нільсом, наприклад, в деяких областях теоретичної фізики та хімії. Мало хто знає, але він також був першим ученим, що заклав основи періодичний системи елементів. У 1930-х рр. зробив чимало найважливіших відкриттів в атомної теорії. За досягнення був відзначений Нобелівською премією з фізики.

Макс Борн

Чимало великих учених-фізики були родом з Німеччини. Наприклад, Макс Борн народився в Бреслау, в сім`ї професора і піаністки. Він з дитинства захоплювався фізикою та математикою і вступив до Геттінгенського університету для їх вивчення. У 1907 році Макс Борн захистив дисертацію, присвячену стійкості пружних тел. Як і інші великі вчені-фізики того часу, наприклад Нільс Бор, Макс співпрацював з фахівцями Кембриджа, а саме з Томсоном. Надихали Борна та ідеї Ейнштейна. Макс займався дослідженням кристалів і розробив декілька аналітичних теорій. Крім того, Борн створив математичну основу квантової теорії. Як і інші фізики, Великої Вітчизняної війни антимілітаристом Борн категорично не хотів, і в роки битв йому довелося емігрувати. Згодом він виступить із засудженням розробок ядерної зброї. За всі свої досягнення Макс Борн отримав Нобелівську премію, а також був прийнятий в багато наукові академії.

Галілео Галілей

Деякі великі фізики та їх відкриття пов`язані зі сферою астрономії і природознавства. Приміром, Галілей, італійський вчений. Навчаючись медицини в університеті Пізи, він ознайомився з фізикою Аристотеля і взявся читати древніх математиків. Захопившись цими науками, кинув навчання і зайнявся твором «Маленьких терезів» - роботи, яка допомагала визначати масу металевих сплавів і описувала центри тяжкості фігур. Галілей прославився серед італійських математиків і отримав місце на кафедрі в Пізі. Через якийсь час він став придворним філософом герцога Медічі. У своїх роботах він займався дослідженнями принципів рівноваги, динаміки, падіння і руху тіл, а також міцності матеріалів. У 1609 році побудував перший телескоп, що дає триразове збільшення, а потім - і з трідцатідвухкратним. Його спостереження дали інформацію про поверхню Місяця і розмірах зірок. Галілей виявив супутники Юпітера. Його відкриття викликали фурор в науковій сфері. Великий фізик Галілей був не надто схвалений церквою, і це визначило ставлення до нього в суспільстві. Тим не менш, він продовжив роботу, що стало приводом для доносу в інквізицію. Йому довелося відмовитися від своїх навчань. Але все ж через кілька років трактати про обертання Землі навколо Сонця, створені на основі ідей Коперника, були опубліковані: з поясненням, що це лише гіпотеза. Так, найважливіший внесок ученого був збережений для суспільства.

Ісаак Ньютон

Винаходи та висловлювання великих фізиків часто стають свого роду метафорами, але легенда про яблуко і закон тяжіння відоміший всіх. Кожному знаком Ісаак Ньютон, герой цієї історії, згідно з якою він і відкрив закон тяжіння. Крім того, вчений розробив інтегральне і диференціальне числення, став винахідником дзеркального телескопа і написав чимало фундаментальних праць з оптики. Сучасні фізики вважають його творцем класичної науки. Ньютон народився в бідній родині, навчався в простій школі, а потім в Кембриджі, паралельно працюючи слугою, щоб оплатити навчання. Вже в ранні роки до нього прийшли ідеї, які в майбутньому стануть основою для винаходу систем числень і відкриття закону тяжіння. У 1669 році він став викладачем кафедри, а в 1672-му - членом Лондонського королівського товариства. У 1687 році був опублікований найважливіший працю під назвою «Начала». За неоціненні досягнення 1705 року Ньютону дарували дворянство.

Християн Гюйгенс

Як і багато хто інші великі люди, фізики нерідко були талановитими в різних сферах. Наприклад, Християн Гюйгенс, уродженець Гааги. Його батько був дипломатом, ученим і літератором, син отримав прекрасну освіту в юридичній сфері, але захопився математикою. Крім того, Християн прекрасно говорив на латині, вмів танцювати і їздити верхи, музиціював на лютні і клавесині. Ще в дитинстві він зумів самостійно побудувати собі токарний верстат і працював на ньому. В університетські роки Гюйгенс листувався з паризьким математиком Мерсенном, що сильно вплинуло на юнака. Вже в 1651 році він опублікував працю про квадратуру кола, еліпса і гіперболи. Його роботи дозволили йому знайти репутацію прекрасного математика. Потім він зацікавився і фізикою, написав кілька праць про зіштовхуються тілах, які серйозно вплинули на уявлення сучасників. Крім того, він зробив внесок у оптику, сконструював телескоп і навіть написав роботу про розрахунки в азартній грі, пов`язаних з теорією ймовірності. Все це робить його видатною постаттю в історії науки.

Джеймс Максвелл

Великі фізики та їх відкриття заслуговують усілякого інтересу. Так, Джеймс-Клерк Максвелл домігся вражаючих результатів, з яким варто ознайомитися всякому. Він став основоположником теорій електродинаміки. Вчений народився в дворянській сім`ї і здобув освіту в університетах Единбурга і Кембриджа. За досягнення був прийнятий в Лондонське королівське товариство. Максвелл відкрив Кавендішської лабораторію, яка була обладнана за останнім словом техніки для проведення фізичних експериментів. У ході роботи Максвелл вивчав електромагнетизм, кінетичну теорію газів, питання кольорового зору оптики. Проявив себе і як астроном: саме він встановив, що кільця Сатурна стійкі і складаються з не зв`язаних частинок. Займався також вивченням динаміки та електрики, надавши серйозний вплив на Фарадея. Вичерпні трактати про багатьох фізичних явищах досі вважаються актуальними і затребуваними в науковому середовищі, роблячи Максвелла одним з найбільших фахівців в даній сфері.

Альберт Ейнштейн

Майбутній вчений народився в Німеччині. З дитинства Ейнштейн любив математику, філософію, захоплювався читанням науково-популярних книг. За освітою Альберт відправився в технологічний інститут, де вивчав улюблену науку. У 1902 році став співробітником патентного бюро. За роки роботи там він опублікує кілька успішних наукових робіт. Перші його праці пов`язані з термодинамікою і взаємодією між молекулами. У 1905 році одна з робіт була прийнята як дисертація, і Ейнштейн став доктором наук. Альберту належали безліч революційних ідей про енергію електронів, природу світла і фотоефекті. Найважливішою стала теорія відносності. Висновки Ейнштейна змінили уявлення людства про час і простір. Абсолютно заслужено його відзначено Нобелівською премією і визнаний у всьому науковому світі.