Східна сибір: клімат, природа

Східна Сибір є частиною азіатської території Російської Федерації. Розташовується від кордонів Тихого океану до річки Єнісей. Даній зоні притаманний вкрай суворий клімат і обмеженість фауни і флори.

Географічний опис

Східна і Західна сибірь займають майже дві третини території Росії. Розташовуються на плоскогір`ї. Східна зона займає площу близько 7,2 мільйона кв. км. Її володіння простягаються аж до гірських хребтів Саян. Велика частина території представлена тундрової низовиною. Значну роль у формуванні рельєфу відіграють гори Забайкалля.

Незважаючи на суворі кліматичні умови, у Східному Сибіру досить багато великих міст. Найпривабливішими з економічної точки зору є Норильськ, Іркутськ, Чита, Ачинськ, Якутськ, Улан-Уде і ін. У межах зони розташовуються Забайкальський і Красноярський край, республіки Якутія, Бурятія, Тува та інші адміністративні області.Основним типом рослинності є тайга. Вона простягається від Монголії до рубежів лісотундри. Займає більш 5000000 кв. км. Велика частина тайги представлена хвойними лісами, які складають 70% місцевої рослинності. Грунти розвиваються нерівномірно щодо природних зон. У тайговій зоні грунт сприятливий, стабільний, в тундрової – кам`янистий, замерзлий.

У межах межиріччя і низовин спостерігаються незначні болота. Однак їх набагато менше, ніж у тій же Західній Сибіру. Зате в східній області часто зустрічаються арктичні пустелі і листяні насадження.

Характеристики рельєфу

Східний Сибір Росії знаходиться на високому рівні над морем. Всьому виною плоскогір`я, яке знаходиться в середній частині зони. Тут висота платформи варіюється від 500 до 700 метрів над рівнем моря. Відзначається відносна усередненість області. Найвищими точками вважаються межиріччі Лени й Вилюйское плато – до 1700 метрів.

Підстава сибірської платформи представлено кристалічним складчастим фундаментом, на якому знаходяться величезні осадові пласти потужністю до 12 кілометрів. Північ зони визначається Алданським щитом і Анабарской масивом. Середня потужність грунту становить порядку 30 кілометрів.На сьогоднішній день сибірська платформа містить кілька головних видів порід. Це і мармур, і кристалічний сланець, і Чарнок, та ін. Найстаріші відкладення датуються 4 мільярдами років. Магматичні породи утворилися в результаті вивержень. Найбільше таких відкладень знаходиться в Среднесибірськом плоскогір`я, а також у Тунгуської западині.

Сучасний рельєф являє собою сукупність низовин і височин. У долинах течуть ріки, утворюються болота, на височинах краще ростуть хвойні дерева.

Особливості акваторії

Прийнято вважати, що Далекий Схід звернений до Льодовитого океану своїм «фасадом». Східна область межує з такими морями, як Карське, Сибірське і Лаптєвих. З найбільших озер варто виділити Байкал, Ламу, Таймир, Пясино і Хантайськоє.

У глибоких долинах протікають річки. Самими значущими з них вважаються Єнісей, Вилюй, Лена, Ангара, Селенга, Колима, Олекма, Індигірка, Алдан, Нижня Тунгуска, Витим, Яна і Хатанга. Загальна протяжність річок становить близько 1 мільйона км. Велика частина внутрішнього басейну регіону відноситься до Льодовитого океану. Іншим зовнішнім акваториям належать такі річки, як Ингода, Аргунь, Шилка і Онон.Головним джерелом живлення внутрішнього басейну Східного Сибіру є сніговий покрив, який у великому обсязі тане під впливом сонячних променів з початку літа. Наступну за значимістю роль у формуванні материкової акваторії грають дощі і грунтові води. Найбільший рівень стоку басейну наголошується в літній період.

Найбільшою і важливою річкою регіону вважається Колима. Її акваторія займає більше 640000 кв. км. Протяжність становить близько 2,1 тис. Км. Свій початок річка бере в Верхнеколимском нагір`я. У рік витрата води перевищує 120 куб. км.

Східна Сибір: клімат

Формування метеорологічних особливостей регіону визначається його територіальним розташуванням. Клімат Східного Сибіру стисло можна описати як континентальний, стабільно суворий. Спостерігаються значні сезонні коливання хмарності, температури, рівня опадів. Азіатський антициклон формує в регіоні великі області підвищеного тиску, особливо цей феномен зустрічається в зимовий час. З іншого боку, сильний мороз робить циркуляцію повітря мінливою. Через це коливання температури в різний час доби більш значні, ніж на заході.Клімат Північно-Східного Сибіру представлений мінливими повітряними масами. Для нього характерне підвищене випадання опадів і щільний сніговий покрив. У цій області переважають континентальні потоки, які стрімко охолоджуються в наземному шарі. Саме тому в січні температура опускається до мінімуму. У цю пору року переважають арктичні вітру. Нерідко в зимовий період можна спостерігати температуру повітря до -60 градусів. В основному такі мінімуми притаманні котловинам і долинах. На плоскогір`ї показники не опускають нижче -38 градусів.

Потепління відзначається з приходом в регіон повітряних потоків з Китаю та Середньої Азії.

Клімат в зимовий час

Недарма вважається, що найважчими і суворими природними умовами володіє саме Східна Сибір. Таблиця температурних показників в зимовий час тому доказ (див. Нижче). Дані показники представлені усередненими значеннями за останні 5 років.

Завдяки підвищеній сухості повітря, постійності погоди і великій кількості сонячних днів настільки низькі показники переносяться легше, ніж при вологому кліматі. Однією з визначальних метеорологічних характеристик зими в Східному Сибіру є відсутність вітру. Велику частину сезону спостерігається помірний штиль, тому хуртовин і хуртовин тут практично не буває.

Цікаво, що в середній частині Росії мороз в -15 градусів відчувається куди сильніше, ніж в Сибіру -35 С. Проте настільки низькі температури значно погіршують умови життя і діяльності місцевих жителів. Всі житлові приміщення мають потовщені стіни. Для прогрівання будівель використовують дорогі паливні котли. Погода починає поліпшуватися тільки з настанням березня.

Теплі пори року

Фактично весна в цьому регіоні коротка, оскільки настає пізно. Східна Сибір, клімат якої змінюється тільки з приходом теплих азіатських потоків повітря, починає прокидатися тільки до середини квітня. Саме тоді відзначається стабільність позитивних температур в денний час. У березні настає потепління, проте воно незначно. До кінця квітня погода починає змінюватися в кращу сторону. У травні сніговий покрив повністю тане, рослинність розквітає.У літній час на півдні регіону погода стає відносно спекотною. Особливо це стосується степової зони Туви, Хакасії і Забайкалля. У липні температура тут піднімається до +25 градусів. Найбільші показники спостерігаються на рівнинній місцевості. У долинах і на високогір`ї раніше прохолодно. Якщо брати всю Східну Сибір, то Середня температура влітку тут – від +12 до +18 градусів.

Особливості клімату восени

Вже в кінці серпня Далекий Схід починають огортати перші заморозки. Спостерігаються вони переважно в північній частині регіону в нічний час. Днем світить яскраве сонце, з`являються дощі з мокрим снігом, іноді посилення вітру. Варто відзначити, що перехід до зими відбувається значно швидше, ніж від весни до літа. У тайзі цей період займає близько 50 днів, а степовій місцевості – до 2,5 місяців. Все це характерні риси, якими відрізняється від інших північних зон Східний Сибір.

Клімат восени представлений також великою кількістю дощів, що приходять із заходу. Зі сходу найчастіше дмуть вологі тихоокеанські вітру.

Рівень опадів

За циркуляцію атмосфери в Східному Сибіру відповідає рельєф. Від нього залежить і тиск, і швидкість потоків повітряних мас. У рік в регіоні випадає близько 700 мм опадів. Максимальний показник за звітний період – 1000 мм, мінімальний – 130 мм. Рівень опадів не має чіткої вираженості. На плоскогір`ї в середній смузі дощі йдуть частіше. Завдяки цьому кількість опадів деколи перевищує позначку в 1000 мм. Самою посушливій областю вважається Якутська. Тут кількість опадів варіюється в межах 200 мм. Найменше дощів йде в період з лютого по березень – до 20 мм. Оптимальними зонами для рослинності щодо опадів вважаються західні райони Забайкалля.

Вічна мерзлота

На сьогоднішній день у світі немає місця, яке б змогло суперничати щодо континентальності і метеорологічних аномалій з регіоном під назвою Східна Сибір. Клімат в деяких смугах вражає своєю суворістю. У безпосередній близькості від полярного кола лежить зона вічної мерзлоти.

Дана місцевість характеризується незначним сніговим покривом і низькими температурами протягом усього року. Через це гірські погоди і грунт втрачають величезну кількість тепла, промерзаючи на цілі метри в глибину. Ґрунти тут переважно кам`янисті. Грунтові води малорозвинені, нерідко промерзають на десятки років.

Рослинність регіону

Природа Східного Сибіру здебільшого представлена тайгою. Така рослинність простягається на сотні кілометрів від ріки Лени до Колими. На півдні тайга межує з Охотским морем. Тутешні володіння є недоторканими людиною. Проте через посушливого клімату над ними завжди висить загроза масштабних пожеж. Взимку температура в тайзі опускається до -40 градусів, проте влітку показники нерідко піднімаються до +20. Кількість опадів помірне. Також природа Східного Сибіру представлена і зоною тундри. Дана зона примикає до акваторії Льодовитого океану. Ґрунти тут оголення, температура низька, вологість надлишкова. У гористих місцевостях ростуть такі квіти, як пухівка, гравілат, мак, ломикамінь. З дерев регіону можна виділити їли, верби, тополі, берези, сосни.

Тваринний світ

Практично всі райони Східного Сибіру не відрізняються багатством фауни. Причини цього – мерзлота, відсутність прожитку і нерозвиненість листяної флори.

Найбільшими тваринами є бурий ведмідь, рись, лось і росомаха. Іноді можна зустріти лисиць, тхорів, горностаїв, борсуків і ласок. У центральній смузі мешкають кабарги, соболі, олені і снігові барани.

Через вічно промерзлій грунту тут зустрічаються всього кілька видів гризунів: білки, бурундуки, летяги, бобри, бабаки та ін. Зате пернатий світ вкрай різноманітний: глухар, клест, рябчик, гусак, ворона, дятел, качка, кедровка, кулик та ін .