Річард Рамірес - "нічний сталкер". Біографія серійного вбивці

Ця людина мала гучне і романтичне прізвисько – «Нічний сталкер», і отримав він його не від вуличної шпани, а від журналістів, що публікували повідомлення про його злочини. Навряд чи своїм деградованих від постійного вживання наркотиків розумом він розумів значення цього слова, але, тим не менше, йому воно незвичайно лестило і підвищувало самооцінку. У ньому полягало щось таємниче і зловісне. І він намагався відповідати йому. Звали його Річард Рамірес.

Біографія, що почалася з наркотиків

Майбутній серійний вбивця, якому судилося наводити страх на жителів Лос-Анджелеса, народився в 1960 році в місті Ель-Пасо штату Техас. Його батько, колишній поліцейський, колись іммігрував до США з Мексики, і тут у нього народилися п`ятеро дітей, молодшим з яких і був Річард. Щоб прогодувати численну родину, батько влаштувався робітником на залізницю. Це дозволяло зводити кінці з кінцями, але часу на виховання дітей вже не залишалося.

У ранньому дитинстві у Річарда спостерігалися напади епілепсії, але з роками вони припинилися. Він ріс слабкою і погано розвиненим підлітком, за що в класі часто піддавався нападкам інших учнів. Можливо, це послужило основою його майбутньої ненависті до людей. Безсумнівно, зіграли свою згубну роль і наркотики, які він, за свідченням своїх колишніх однокласників, став вживати у віці десяти років. Якщо раніше його шкільні успіхи були, м`яко кажучи, скромними, то тепер Річард зовсім втратив здатність щось засвоювати на уроках.

Згубний вплив двоюрідного брата

У формуванні майбутнього «різника» не останню роль зіграло і спілкування з двоюрідним братом Мігелем, який повернувся додому після в`єтнамської війни. Мабуть, те, що довелося йому там пережити, непоправно скалічив його психіку. Відомо, що Річард заслуховувалося розповідями Мігеля про звірства щодо полонених, які той передавав, смакуючи подробиці. Показував він і власноруч зроблені фотографії знівечених тел.

За його участю Річард Рамірес вперше став свідком реально події вбивства. Одного разу двоюрідний брат, посварившись зі своєю дружиною, розніс їй голову пострілом з пістолета. При цьому кров нещасної жертви забризкала особа стояв поруч Річарда. Безсумнівно, що трапилося справило на нього сильне психоемоційний вплив, так як після побаченого він замкнувся в собі і незабаром остаточно кинув школу.

Перші крадіжки та грабежі

З цього часу його спосіб життя різко змінюється. Весь свій час Річард проводить тепер на вулиці серед таких же, як він, підлітків латино-американського походження. Тут панують свої закони і своя мораль. Почавши з загальноприйнятих у його однолітків магазинних крадіжок він поступово переходить до грабежів будинків. За ним закріплюється репутація злодія, якою він дуже пишається. За словами тих, хто з ним був знайомий в ті роки, його метою було стати професійним грабіжником, одним з тих, чиї фотографії друкують у газетах. До цього часу відноситься і початок його захоплення сатанізмом.

Протягом наступних декількох років він неодноразово змінює місце проживання, переїжджаючи з Ель-Пасо в Сан-Франциско і назад. У ці ж роки його кілька разів заарештовують – то за зберігання марихуани, то за дрібні крадіжки, але щоразу відпускають, не доводячи справу до суду.

Лише в 1982 році Рамірес проводить за гратами п`ять місяців за крадіжку. Тоді ж він приймає рішення влаштуватися жити в Лос-Анджелесі. Остаточно потрапивши в залежність від важких наркотиків, Річард не працює, а видобуває гроші злодійством, знімаючи номера в дешевих готелях або просто ночуючи у знайомих.

Перші жертви маніяка

Навіть при тому способі життя, який він вів, до описуваних нами пір на руках його не було крові, але тепер ховався всередині звір вирвався назовні. Першою жертвою, якою відкривається довга серія вбивств, стає семідесятідевятілетняя жінка, яку він по-звірячому зарізав ножем. У цьому страшному діянні, як і в більшості подальших злочинів, рушійною силою був не корисливий розрахунок, не пограбування з метою заволодіти чимось, а виходить за рамки нормальної людської психіки відчуття насолоди при вигляді крові, мук і смерті жертви.

Наступними його жертвами стають двоє беззбройних молодих людей і дівчина, подкарауленние їм на одній з нічних вулиць Лос-Анджелеса. Річард Рамірес розстрілює їх впритул з пістолета. Завдяки щасливому випадку, куля зрикошетила від зв`язки ключів, яку дівчина в останній момент притиснула до грудей, і це врятувало їй життя. У поліцейській дільниці вона змогла описати зовнішність нападника, і з її слів був складений фоторобот.

Подальший кривавий шлях

Відчувши смак крові, звір, що вирвався на свободу, творить безумства. Річард Рамірес починає справжню кампанію терору і тримає в жаху жителів величезного мегаполісу. Щодня ранкові газети рясніють повідомленнями про його нові злочини. Він, проникнувши в будинки простих обивателів, грабує, гвалтує і повільно, з насолодою вбиває. Проте деяких зі своїх жертв він навмисне залишає в живих, щоб ті своїми показаннями, що містять опис його садистських фантазій, створили навколо нього ще більш зловісний ореол.

У бажанні прославитися він досягає своєї мети. Його ім`я звучить з екранів телевізорів і друкується на перших шпальтах газет. «Нічний сталкер» стає символом майже містичного жаху. До речі, він всіляко підтримує це, залишаючи на місцях своїх злочинів зображення сатанинської піктограми. Одну з них він навіть накреслив губною помадою на внутрішній стороні стегна зарізаної їм восьмідесятітрёхлетней старої.

Безуспішні зусилля поліції

До загального обуренню, жертвами Річарда стають не тільки дорослі, а й діти. Відомо, що в червні 1985 року цей садист поглумився над шестирічною дівчинкою. Вся поліція Лос-Анджелеса була кинута на його упіймання, але серійний вбивця продовжував залишатися на волі. Справа ускладнювалася тим, що в якості своїх жертв він обирав самих різних, часом випадкових людей, тоді як зазвичай подібні психопати націлюються на якийсь певний типаж, що дозволяє спланувати їх затримання.

Його фоторобот показали по телебаченню і опублікували в газетах. Але все було безрезультатно. В Америці проживає величезна кількість вихідців з Латинської Америки, і впізнати кого-небудь з них по Маловиразні малюнку, складеним зі слів людей, ще не оговтався після нервового потрясіння від зустрічі з убивцею, було неможливо. Але незабаром допоміг випадок. Одна з його вижили жертв змогла описати машину, на якій зник серійний вбивця.

Встановлення особи вбивці

Жінка добре запам`ятала стару «Тойоту» оранжевого кольору, всю покриту подряпинами. Її незабаром відшукали на одній з приміських стоянок і за відбитками пальців, залишеним в салоні, безпомилково змогли ідентифікувати злочинця, так як ці відбитки вже були в їх картотеці після колишніх затримань Раміреса. Тепер уже в місті були розклеєні не безлика фотороботи, а справжні його фотографії, зроблені колись у поліцейській дільниці.

Затримати маніяка допомогло і та обставина, що за три дні до опублікування його фотографій він на короткий термін виїхав з Лос-Анджелеса, а коли повернувся, не підозрював, що його зовнішність стала відома всьому місту. Вранці 31 серпня 1989 Річард Рамірес відправився в магазин за покупками і там був пізнаний. Негайно прибув наряд поліції і заарештував його.

Кінець життя: час за гратами

У листопаді того ж року відбувся суд, який засудив маніяка до вищої міри покарання. Як і всі засуджені до смертної кари, Рамірес був поміщений в камеру смертників, в якій провів в очікуванні виконання вироку двадцять чотири роки. За цей час він встиг одружитися на одній зі своїх численних прихильниць – шанувальники знаходяться і у таких відморозків. Весілля відбулося там же, у в`язниці, в кімнаті для побачень. Після цього засуджений повів себе вкрай зухвало, його поведінка прийняло абсолютно неприпустимих форм. У зв`язку з цим адміністрація була змушена посилити йому режим утримання. Виконання вироку Рамірес так і не дочекався. Він помер у червні 2013 року від ниркової недостатності.

Міркуючи про причини трагедії

Згодом його батько, Хуліан Рамірес, в одному зі своїх інтерв`ю в якості основної причини, що зробила його сина серійним вбивцею, назвав наркотики і їх згубний вплив. Один з близьких знайомих Річарда, висвітлюючи ту ж тему, назвав причиною автомобільну аварію, в яку той потрапив у 1980 році. За його словами, незважаючи на те, що Рамірес тоді не постраждав, на його психіці позначилася пережита їм депресія, викликана смертю друга, який загинув в тій машині.

Ймовірно, обидві версії заслуговують уваги (хоча і не можуть вважатися виправданням всіх скоєних ним звірств), але справжню причину потрібно шукати у всіх обставинах життя цього, в общем-то вкрай нещасну людину, відомого як серійний вбивця Річард Рамірес. Документальний фільм про нього обійшов екрани багатьох країн світу, створив йому популярність далеко за межами Америки.