Річка Юкон у Північній Америці: фото, опис

Річка Юкон, фото якої розташовані нижче, замикає п`ятірку довжелезних водних артерій Північної Америки. Більш того, за цим показником вона розташовується на 21 позиції у світі. У перекладі з мови місцевих аборигенів її найменування означає «Велика ріка». Найбільшими населеними пунктами, зведеними на ній, є Маршалл, Серкл, Райлот Стейшн, Форт Юкон та інші.

Загальний опис

Річка Юкон на карті Північної Америки знаходиться переважно в північно-західній частині. Вона протікає по території США і Канади. Американський штат Аляска візуально розділяється цієї водною артерією на дві приблизно однакові частини. Свій початок вона бере на території канадської провінції, яка називається Британська Колумбія. Устя знаходиться навпроти острова Святого Лаврентія, неподалік від затоки Нортона. Загальна площа басейну, що є глибоким, вузьким і довгим, перевищує позначку в 855 тисяч квадратних кілометрів. Довжина Юкону становить 3185 кілометрів. Слід зазначити, що це найдовша водна артерія, яка протікає по території Канади.

Відкриття

Про цю річці людству практично нічого не було відомо до початку дев`ятнадцятого століття. Її першовідкривачем вважається Петро Корсаковский з Росії. Саме його докладний опис гирла, датоване 1819 роком, в даний час вважається найдавнішим. Крім цього, наш співвітчизник через кілька років заснував тут поселення, що отримало назву Михайлівський редут. Після того як Аляска стала 49 штатом США, воно було перейменовано в Сент-Майкл. Під такою назвою селище відомий і зараз. У 1843 році російський морський офіцер Л. Загоскіна докладно описав нижня течія водної артерії.

Річка Юкон зараз є дуже популярною у туристів. Багато хто з них воліють подорожувати по ній на човнах або каное. У 1897 році тутешні місця відвідав відомий письменник Джек Лондон. Він настільки був вражений ними, що провів тут більше шести місяців.

Протікання

Річковий витік, як вже було зазначено вище, знаходиться на півночі Британської Колумбії. Їм прийнято вважати озеро Атліну, що розташовується на висоті 731 метр над рівнем моря. Разом із ще декількома озерами створюється своєрідна ланцюг, останньою ланкою якої є озеро Марш. Трохи північніше від нього знаходиться головний адміністративний центр Північної Канади і федеральної території - місто Вайтхорс. Незважаючи на свою значимість, він є дуже маленьким і має населення в 21 000 жителів.

Після того як річка Юкон його огинає, вона спрямовується в північно-західному напрямку і розширюється на п`ять кілометрів, тим самим утворюючи озеро Лабердж. Довжина його басейну становить близько п`ятдесяти кілометрів. Далі водний потік перетинає кордон США, після чого виявляється на Алясці. Тут русло знаходиться в гористій місцевості, тому не дивно, що річка переповнена порогами. Відразу ж після невеликого містечка Ігл вона виходить на рівну місцевість.

Недалеко від Гірської села починається дельта Юкону. Чисельність місцевого населення не досягає навіть позначки в одну тисячу чоловік. Люди тут за американськими мірками живуть дуже бідно. За цим селищем водний потік розбивається на безліч каналів, після чого впадає в Берингове море. Не можна не відзначити той факт, що ділянка між річками Юкон і Кускоквім на Алясці є найзеленішим районом.

Клімат і водний режим

Зима в басейні водної артерії триває близько дев`яти місяців. У цей час бувають періоди, коли температура повітря опускається до п`ятдесяти градусів нижче нуля. У зв`язку з такими погодними умовами регіон характеризується своєрідним заселенням. Більшість з селищ тут є маленькими, а чисельність їх населення - в два рази менше, ніж була в період золотої лихоманки. Як би там не було, річка Юкон має великий гідроенергетичний потенціал. Цікавою її особливістю є те, що через неї перекинуто всього лише чотири мости.

Водна артерія має переважно снігове живлення. На період з червня по липень припадає пора повеней. У цей час рівень води тут може підніматися на п`ятнадцять-двадцять метрів. Основні ліві притоки - це Новіта, Бівер і Берч, а праві - Тііслін, Стюарт, Пелл, Мілозітна, Клондайк, Надвізік та інші. Починаючи з другої половини жовтня і аж до початку травня, триває період льодового стояння. Під все, що залишився року річка є судноплавною. Кораблі можуть заходити в неї до порогів Уайтхорсі на відстань, що становить близько 3200 кілометрів від дельти.

Річкові мешканці

У зв`язку з переважанням низьких температур, рослинність в басейні не дуже різноманітна. Найбільш розвиненим промислом серед місцевих жителів споконвіку була рибна ловля. Не змінилася ситуація і в наш час. Справа в тому, що річка Юкон є місцем, куди для нересту припливає величезна кількість лосося. Крім нього в її водах водяться та інші цінні види риб, серед яких сиг, щука, харіус і нельма. Станом на сьогоднішній день рибна ловля на Юконі офіційно дозволена. Вартість річної ліцензії на її здійснення складає 35 канадських доларів. Це не стосується місцевих аборигенів, які володіють довічним правом на безкоштовну рибалку в тутешніх водах. Що стосується представників фауни, то на берегах річки мешкають бобри, чорні ведмеді, снігові барани і лисиці.

Золота лихоманка

Починаючи з кінця дев`ятнадцятого століття, річка Юкон у Північній Америці знайшла світову популярність. Справа в тому, що в 1896 році в районі її протікання трьома старателями було виявлено перше золото. Ще рік потому звідси в Сан-Франциско були привезені кілька тонн цієї корисної копалини. Після цього почався масовий ажіотаж, і тисячі мисливців за удачею кинулися до річок Юкон і Клондайк у пошуках швидкої наживи. Саме ці люди стали засновниками більшості зі збережених до наших днів містечок і селищ. Багато з них дуже швидко збагатилися. Разом з цим, були й такі, хто назавжди пропав у сніговій холодної пустелі. В кінці дев`ятнадцятого століття запаси золотого піску тут вичерпалися, і ажіотаж закінчився. Крім цього, золото в 1899 році було знайдено на Сьюард, тому переважна більшість старателів перебралося туди. Все, що залишилося від лихоманки - це лише пам`ять і пароплавна лінія на Юконі.