Героїчна оборона Одеси (1941 рік)

Зовсім скоро людство святкуватиме сімдесяту річницю закінчення Другої світової війни. Особливо значима ця дата для жителів країн колишнього Радянського Союзу, діди яких на фронті і в тилу зробили все, щоб наблизити день Великої Перемоги. Не стерти з людської пам`яті правду про біди, які приніс людству фашизм, про подвиг героїв, які врятували світ від "коричневої чуми". Наприклад, ніколи не буде забута оборона Одеси (1941 рік). Вона увійшла в підручники військової історії як один з найбільш успішних зразків операцій такого роду.

Оборона Одеси в перший рік Великої Вітчизняної війни: початок

Як відомо, Радянський Союз був несподівано атакований країнами нацистського блоку 22 червня 1941, а через всього три дні, поряд з іншими, Ставкою був сформований Південний фронт. Проти нього на території протяжністю більше семисот кілометрів від міста Липкани до Одеси билися румунські війська. Незважаючи на успішність дій Південного фронту, в перші два місяці війни виникла необхідність відступу його частин на схід. Справа в тому, що у сусідів на північному заході ситуація складалася не кращим чином, і була велика ймовірність потрапити в оточення. П`ятого серпня бої стали вестися вже на підступах до Одеси, а через тиждень військові формування, що захищають місто, були повністю відрізані від основних військ Південного фронту, так як румуно-німецьким військам вдалося обійти місто зі сходу і взяти його в кільце оточення.

Частини, що беруть участь в бойових діях з обох протиборчих сторін

На момент, коли місто опинилося з усіх боків оточений підрозділами румунської армії і Вермахту, там знаходилися частини окремої приморської армії, якими командував генерал-лейтенант Георгій Павлович Сафронов, війська Чорноморського флоту та одеської військово-морської бази, а також загони ополчення, що складаються з самих городян. У загальній складності сили обороняющих на початку серпня 1941 становили 34,5 тисячі чоловік, а в кінці вересня - близько 86 тисяч військовослужбовців і ополченців. Що стосується чисельності румунської армії, якою командував Миколу Чуперка, то в її складі в облозі Одеси взяло участь 340 тисяч солдатів і офіцерів.

Одеса в облозі

Дев`ятого серпня Ставкою було прийнято рішення про організацію оборонного району (ТМР) під командуванням контр-адмірала Гавриїла Васильовича Жукова, який складався з таких районів:

• Фонтанки.
• Кубанки.
• Коваленки.
• Одрадівці.
• Первомайська.
• Біляївки.
• Маяків.
• Кароліно-Бугаз.

Відразу ж після цього почалися роботи зі зведення оборонних споруд, а також формуванню загонів ополчення з числа одеситів, яким було видано бойову зброю. Крім того, до кінця серпня на допомогу захисникам Одеси командування Чорноморського флоту виділив 2,4 тисячі осіб, а 15 вересня в місто з Новоросійська була перекинута 157-та стрілецька дивізія. Саме завдяки такій потужній підтримці живою силою територіальна оборона Одеси так і не була прорвана.

Захисники міста не тільки стримували натиск супротивника, але і провели ряд успішних наступальних операцій. Зокрема, в східному секторі оборони в середині вересня був викинутий і висаджений повітряний і морський Григорівський десант і звільнені селища Чабанка, Стара і Нова Дофінівка. Був припинений обстріл Одеського порту і його акваторії, і стан по всій лінії фронту значно стабілізувався.

Відступ

Оборона Одеси була знята 16 жовтня 1941, і місто було здано румунським військам. Причиною стали стратегічні міркування Ставки, яка порахувала, що в ситуації, що склалася на той момент на Кримському напрямку, доцільніше здійснити перекидання військ, замкнених у місті, по морю в Севастополь.

Взагалі в історії воєн є мало прикладів вдалого завершення операцій щодо відведення військ з лінії зіткнення з противником з мінімальними втратами і збереженням їх боєздатності. Однією з таких є евакуація частин, які здійснювали оборону Одеси, які, як тоді написала радянська преса, "пішли з міста, не заплямувавши своєї честі".

Окупація і жертви

Оборона Одеси та Севастополя коштувала радянської армії, в якій у роки Великої Вітчизняної війни служили представники всіх народів, що населяли Радянський Союз, у тому числі українці, тисяч життів. Чимало було жертв і серед мирного населення. Зокрема, відразу ж після того як була знята оборона Одеси (1941 рік), там були проведені масові розстріли. Особливо серйозні були втрати серед єврейської меншини, по відношенню до якого румунські окупаційні війська проводили політику тотального знищення. Більш того, в місто звозилися військовополонені, яких разом з радянськими працівниками та тими, хто не міг довести свою непричетність до "нижчої раси", спочатку тримали в ув`язненні в колишніх порохових складах, а потім розстріляли або спалили живцем, обливши будівлі бензином.

Звільнення

Вигнання загарбників з Одеси почався 9 квітня 1944 року в рамках військової операції, проведеної військами Третього Українського фронту, якими командував генерала армії Малиновський Родіон Якович. На наступний день, вранці, місто повністю перейшов під контроль Червоної армії, яка продовжила успішний наступ у бік Дністра.

Медаль "За оборону Одеси": кому присвоюється

Ця нагорода була заснована в грудні 1942 року. Вона призначалася для нагородження військовослужбовців та осіб з числа цивільного населення, які взяли безпосередню участь в обороні Одеси в період з 5 серпня по 16 жовтня 1941 року. Її прийнято носити на лівій стороні грудей, правіше медалі "За оборону Москви", якщо така є.

Як виглядає медаль

Ця нагорода виготовлена з нержавіючої сталі або з латуні у вигляді кола діаметром 3,2 сантиметра. На аверсі зображені фігури червонофлотця і червоноармійця зі зброєю в руках на тлі берега моря, на якому стоїть вежа маяка. Безпосередньо над ними знаходиться напис "СРСР", а ще вище по краю окружності опуклими буквами написана фраза "За оборону Одеси", укладена між двома мініатюрними зірочками. Нижня частина аверсу прикрашена лавровим вінком, перевиті стрічкою. Що стосується реверсу, то на ньому зроблена традиційна напис для радянських нагород періоду Великої Вітчизняної війни - "ЗА НАШУ Радянської Батьківщини", а над нею вигравірувані серп і молот. Медаль "За оборону Одеси" за допомогою кільця та вушка приєднується до колодки у формі витягнутого п`ятикутника, обтягнутого шовковою двокольорового смугастою стрічкою (три блакитні і дві зелені смуги однакової ширини). За даними 1985 року, ця нагорода була вручена тридцяти тисячам бійцям Червоної армії, військовослужбовцям військово-морського флоту і військ НКВС, а також цивільним особам.

Меморіал

Героїчна оборона Одеси увійшла в історію як один з яскравих прикладів патріотизму радянського народу. В пам`ять про тих, хто пожертвував життям, захищаючи це місто біля синього моря, в 1975 році на місці, де в початку Великої Вітчизняної війни розташовувалися позиції 411-ї берегової батареї, був відкритий меморіал. Комплекс являє собою виставку військової техніки, скульптурну композицію у вигляді фігур жінок, скорботних над тілом загиблого, а також стелу "Катюша". Крім того, на території меморіалу побудований храм Георгія Побідоносця.

Ще одне масштабне спорудження, покликане служити вічним нагадуванням про подвиг героїв, якими була проведена героїчна оборона Одеси в перший рік Великої Вітчизняної війни, - це "Пояс Слави", що представляє собою 11 монументів. Вони були побудовані на місцях, де йшли найбільш запеклі бої. Щороку в квітні в Одесі проводяться піший марафон і веломарафон уздовж "Пояса Слави", приурочені до чергової річниці визволення міста від фашистських загарбників.

Тепер ви знаєте, скільки тривала оборона Одеси, які частини взяли в ній участь і якими були її підсумки.