В'язкість нафти

Нафта - це природна масляниста рідина, яка має властивість горючості і складається з складної суміші вуглеводневих сполук і деяких елементів органічного походження.

Якщо говорити про колір, то нафта може бути червоно-коричневого або ж чорного кольору. Є й такі види нафти, які бувають жовто-зеленого кольору або ж не мають кольору взагалі.

Нафта, як правило, має дещо специфічний запах. Запаси її знаходять в осадових породах Землі.

На сьогоднішній день нафта - це найважливіше корисна копалина.

Не варто говорити, що діяльність, пов`язана з видобутком і переробкою нафти, завжди була, є і буде прибутковою. Найголовнішим у такій справі є висока кваліфікація працівників, їх навички, вміння та знання, необхідні для правильної організації діяльності.

Щоб організувати діяльність з нафтовидобутку і нафтопереробці, необхідно добре знати властивості цієї речовини.

Вивченням цих властивостей займається ціла наука, яка носить назву Нафтогазопромисловий геологія. Крім властивостей нафти, ця наука вивчає і будова покладів нафти і газу. Всі ці знання допомагають проектувати раціональні системи з видобутку нафти, а також проводити аналіз розробки родовищ цієї корисної копалини.

Одним з важливих властивостей є в`язкість нафти. Дана властивість змінюється в досить великих межах. Це може бути 1,98 квадратних міліметрів в секунду або ж 265, 90 квадратних міліметрів в одиницю часу.

Такі показники характерні для різних типів нафти, які розробляються на території нашої країни.

В`язкість нафти залежить від її фракційного складу, а також від температури. Можна виділити таку закономірність: чим вища температура, чим більше фракцій проходить нафту, тим нижче стає її в`язкість.

В`язкість нафти, поряд з молекулярною масою, щільністю, температурою кристалізації, теплоємність, електричну провідність, температурою спалаху, є фізичною властивістю.

Якщо звернутися до відповідної літератури, то стане зрозуміло, що існує особлива класифікація нафти по в`язкості.

Як правило, за вмістом сірки нафту може бути малосірчаної, сірчистої, а також високосірчаної.

Якщо класифікувати це речовина за змістом фракцій, які википають при температурі 3500 градусів Цельсія, то нафта може бути розділена на такі типи, як Т1, Т2 і Т3. Тип Т1 увазі собою кількість фракцій, менше 45 відсотків. Тип Т2 позначає наявність 30 - 44 відсотків фракцій, а тип Т3 говорить про те, що фракцій є менше 30 відсотків.

Якщо говорити про зміст масел, то нафту можна розділити на типи М1, якщо масел міститься від 25 відсотків і більше, а також М2, якщо їх в нафті міститься менше 25 відсотків.

За якістю масел нафту ділиться на тип И1, якщо індекс в`язкості більше 85, і тип И2, якщо індекс варіюється від 40 до 85.

Дані класифікації можуть поєднуватися між собою, що і становитиме шифр технологічної класифікації даного продукту.

Часто доводиться зменшувати в`язкість нафти. Для цього є кілька способів. Серед них виділяють нагрів при високих температурах, емульсію нафти у водному середовищі з використанням спеціальних емульгаторів.

Можна також впливати на рідину різними типами електромагнітного випромінювання або ж обробляти нафту, використовуючи ультразвукові коливання, при цьому вони повинні бути дуже високої інтенсивності.

Найчастіше, незважаючи на таке розмаїття, використовують нагрівання, застосовуючи при цьому котли, які виділяють тепло в процесі спалювання вугілля, природного газу або ж безпосередньо нафти, яку відбирають з того ж самого нафтопроводу.

Можна також використовувати і тепло, яке виділяється в процесі роботи насосів під час перекачки нафти на спеціальній станції, або ж обігрівати безпосередньо нафтопровід.