Будова головного мозку ссавця - перемога еволюції!

Будова мозку тварини суттєво відрізняється від особливостей головного мозку людини та інших живих істот, тому його прийнято виділяти в окремий тип.

Головний мозок ссавців має досить великі розміри, за результатами дослідження, найбільшу площу займає так званий передній мозок, розташований над середнім і проміжним. Загальна будова головного мозку ссавця сформувалося в результаті еволюції древніх тварин, і засновано воно на силі нюху. Жодне з інших хребетних не володіє такою чутливістю до запахів.

Загальноприйнята назва мозку тварини - вторинний склепіння. Координуючим центром роботи всіх відділів мозку прийнято вважати кору великих півкуль. За спілкування ссавця із зовнішнім світом відповідає передній мозок, або лобові частки.

Будова головного мозку ссавця сформовано таким чином, що передня частина його має максимальні розміри, так само як і мозочок, проміжна частина мозку трохи менше, а найменший розмір має середня частина.

Нервові закінчення, пов`язані зі спинним мозком і передають сигнали різним органам тварини, розташовані в довгастомумозку.

Різні відділи головного мозку ссавців відповідають за певні процеси життєдіяльності організму. Так, саме в проміжному відділі головного мозку обробляється зорова інформація, що надходить до особини. Крім того, процес терморегуляції відбувається саме завдяки контролю з боку даного органу.

Безперебійна робота ендокринної системи контролюється гіпофізом, а вся отримана інформація аналізується в середньому відділі мозку.

Для того щоб зберігалося рівновагу ссавця, а також баланс рухової системи загалом, необхідна робота мозочка. А основні системи життєдіяльності мають свої центри управління, розташовані в довгастому мозку.

Організм тварини досить складний, і вважається, що інтелект його займає друге місце після людського. Про це говорить не тільки будову головного мозку ссавця, але і маса по відношенню до маси спинного мозку. Наприклад, у рептилій спинний і головний мозок важать приблизно однаково, тоді як у тварини маса головного мозку перевищує спинний в три, а то і в п`ятнадцять разів, залежно від виду.

Окремі зони головного мозку у одного виду розвиваються сильніше, в іншого слабкіше, залежно від середовища проживання тварини. Наприклад, якщо основний час доби життя ссавця - ніч, то найбільш розвинене у такої тварини зір. Якщо мова йде про мешканця водоймища або болота, зазначено, що у такого ссавця будуть сильно розвинені слух і нюх. Винятком вважається кит, у якого система нюху досить слабка.

У головному мозку тварини розташовано 12 пар черепних нервів. Головні нерви ссавця відповідають не тільки за слух, зір і нюх, вони також беруть безпосередню участь у формуванні вегетативної системи.

Вченими доведено, що будова головного мозку ссавця формувалося мільйони років. А прабатьками сучасних тварин були звірята, які мають мисливський інстинкт, видобувні собі їжу в нічний час за допомогою добре розвиненого нюху і зору. Якщо порівнювати з сучасним тваринним світом, то розвиток їх перебувало приблизно в середині між сучасними ссавцями й рептиліями. Яким чином відбувалося формування головного мозку, дослідникам так до кінця і не відомо. Але саме завдяки такій мірі розвитку, древнім тваринам вдалося, значно видозмінивши, дожити до сучасних часів, а деяким - стати незамінними помічниками людини.