Психологія Особистості

Психологія особистості являє собою окремий розділ психологічної науки, який вивчає особистість та індивідуальні процеси, що роблять з індивіда повноцінної людини.

Психологія особистості робить акцент на прагненні створити узгоджену картину особистості в загальній ув`язці з її основними психічними процесами. При цьому окремою частиною роботи є вивчення індивідуальних відмінностей людей.

Особистість - це суспільний індивід, який виступає об`єктом і суб`єктом відносин у соціумі протягом певного історичного періоду, проявляє себе в діяльності, спілкуванні та поведінці. Проблема особистості в психології розглядається вельми детально і в різних аспектах.

Особистості властивий цілісний духовний вигляд, визначений темперамент (структура природних властивостей), здібності (вольові, емоційні й інтелектуальні властивості) і спрямованість (інтереси, ідеали, потреби). Ці особливості залежать від психічних властивостей людини, що характеризують рівень активності і забезпечують пристосування індивіда до дії подразників.

Психологія особистості приділяє особливо серйозну увагу такому поняттю як темперамент, оскільки саме він є основою особистості. Темперамент являє собою сукупність індивідуальних особливостей людини, які визначаються динаміку його поведінки під вплив відбуваються психічних процесів. Динаміка - це темп, ритм, інтенсивність, тривалість психічних процесів і деякі зовнішні поведінкові особливості (рухливість, швидкість реакцій, активність і т.д.). Темперамент не характеризує погляди, переконання, інтереси, не визначає можливості, не відображає цінність особистості, а лише відображає її динамічність.

Вивчається особистість не тільки психологічною наукою. Свої теорії мають юристи, соціологи та інші фахівці.

Психологія особистості розрізняє особистість і індивідуальність. Під індивідуальністю розуміють особливості певної людини, які роблять його несхожим на оточуючих. У широкому сенсі поняття особистості близьке до поняття індивідуальності. У вузькому сенсі під особистістю розуміють людину, яка сама будує власне життя, виступаючи при цьому відповідальним суб`єктом власного волевиявлення.

Описів особистості існує безліч. Психологи різних шкіл і напрямів дають цьому поняття різні визначення. Це пов`язано з відмінностями їх поглядів. Різночитання виникають з питань рівня розвитку особистості, механізмів її розвитку та інших особливостей.

В різних психологічних теоріях особистість виступає центральним поняттям. Кожен психологічний підхід має свою теорію. Найбільш значущі теорії особистості в закордонній психології - це психодинамическая, діспозіціонального, поведінкова, феноменологическая, когнітивна.

У психологічній науці виділяється безліч напрямків - освітнє, бихевиоральное, психоаналітичне, релігійне, психодинамическое, гуманістичне, трансперсональное, реалістичне та інші. Тому кожне з них досліджує проблему по своєму, бачачи по-різному її природу. З цього випливають особливості бачення можливостей розвитку, росту і життєдіяльності особистості.

Крім того, в психології виділяють великі розділи: загальну, соціальну, психологію особистості, сім`ї, розвитку, вікову, патопсихологию, психотерапію. Всі ці особливості і пояснюють існування різних поглядів на розуміння і трактування проблеми особистості в психології.

Психологія особистості має підрозділи: діагностику та диференціальну псіхологію- емоційно-вольову сферу особистості-вивчення причин поведінки, мотивів і потреб-розвиток особистості.