Внутрішня політика Івана Грозного

Зовнішня і внутрішня політика Івана Грозного характеризується як дуже прогресивна. Як відомо, в той час Росія була в умовах постійних битв з Литвою і Польщею. Крім того, всередині країни час від часу відбувалися народні хвилювання, повстання. Державі була необхідна міцна армія. У 1550 році було сформовано Стрілецьке військо. Воно являло собою потужну силу, яка надає підтримку влади держави. Перший Військовий Статут був випущений в 1556 році. В результаті військової реформи, під кінець 16 століття російська армія налічувала більше 100 тисяч солдатів. Перетворення Івана Грозного значно зміцнили військову позицію держави.

Зовнішня політика Івана Грозного проводилася за трьома головними напрямами. В першу чергу цар боровся за шлях до Балтійському морю на заході. На Сході йшла боротьба з Астраханським і Казанським ханством. На півдні ж Іван Грозний відстоював кордони і захищав російську територію від вторгнення кримських татар.

Царем в 1552 році була взята Казань. Ця подія мала велике значення в історії держави. З того часу Казанські хани припинили набіги на російську землю. З полону були звільнені тисячі росіян. У 1556 році було взято і Астраханське ханство. В результаті цих та подальших завоювань Іван Грозний зміг міцно зміцнитися в Поволжі, почалося активне освоєння Сибіру.

Слід зазначити, що на західному напрямку цар не вирішив головної задачі. Вплутавшись в тривалу Ливонську війну, Іван Грозний так і не зміг відкрити шлях Росії до Балтійського моря.

Внутрішня політика Івана Грозного була, головним чином, спрямована на закріпачення селян, зміцнення апарату влади. Для придушення опору боярства, підриву економічних основ цього стану була зроблена система заходів. Внутрішня політика Івана Грозного припускала поділ держави на земщину, на чолі якої стояла Боярська Дума, і опричнину, якою керував сам цар. Остання значно послабила роль бояр, викоренивши пережитки феодалізму. Загалом, опричнина мала значення позитивне. Проте методи, якими користувалося опричного військо, сприяли руйнуванню економіки держави, так як супроводжувалися разорениями і жестокостями. Таким чином, із зростанням цін знизилося виробництво товарів і продуктів, і в 16 столітті (у другій його половині) в Росії відзначався глибокий господарський занепад.

Було сформовано Обрана Рада - новий уряд. Згодом з її участю буде проведена практично вся внутрішня політика Івана Грозного.

Цар впроваджував зміни в центральні органи держапарату. Були створені Накази - нові органи управління. Кожен такий Наказ мав свою спеціалізацію, в їхньому віданні були суди, збір податків, охорона правопорядку та інша діяльність.

Внутрішня політика Івана Грозного була також спрямована на перетворення в судовій сфері. Так, в 1550 році був випущений Новий Судебник. У ньому встановлювалася відповідальність за хабарництво, відбивалися зміни податкової системи.

Потребувало перетвореннях і місцеве самоврядування. У 1556 році цар скасував систему годувань. В цілому, зміни в місцевому самоврядуванні сприяли припливу додаткових коштів у скарбницю країни. Разом з цим зміцнилося і положення дворян.

У період правління Івана 4 Васильовича були проведені перетворення в церкві. У результаті реформ були уніфіковані канони, релігійні обряди. Разом з цим обмежено було і монастирське землеволодіння.

В результаті перетворень, проведених в епоху свого правління Іваном Грозним, в державі посилилася централізація держвлади, система місцевого та центрального управління стала більш дієвою. Крім того, зросла військова міць Росії. Однак разом з цим посилилося закріпачення селянського населення.