Акули в Чорному морі: правда чи міф?

Деякі люди, особливо після сенсаційних повідомлень про нападах акул на курортах Єгипту, задалися питанням: а чи так безпечні для купальників і дайверів води Чорного моря? Водяться взагалі акули в Чорному морі, і чи можна зустрітися з ними на узбережжях Кавказу і Криму?

Щоб всебічно відповісти на це питання і заспокоїти усілякі тривоги, просто необхідно здійснювати екскурс, нехай і короткий, в історію виникнення акваторії, яку зараз прийнято називати Чорним морем. 10 млн. Років тому існував величезний водойму, який вчені нарекли Сарматським морем. Поступово Сарматське море із зростанням гір розділилося на ряд великих морів-озер, відрізаних від вод Світового океану: Аральське, Каспійське і Чорне. Це останнє, внаслідок величезної кількості впадають у нього річок, стало опріснювати. З плином часу вся фауна, що мешкає в древньому Чорному морі-озері, стала прісноводної. Але 8 млн. Років тому відбулося величезної сили землетрус, що створило Мармурове море і протоки Босфор і Дарданелли і оказавшееся фатальним для тодішніх мешканців Чорного моря. Маси солоної води хлинули з Середземного моря в Чорне. Зміни були настільки швидкими, що прісноводні морські мешканці Чорного моря не встигли пристосуватися до них. Величезна кількість мертвих тіл опустилися на дно, а процес їх розкладання зробив Чорне море винятковим, не схожим на інші моря: виник сірководневий шар, розташований нижче 150 м від поверхні води.

Цей шар сірководню робить непридатними для життя величезні простори Чорного моря. Нижче 150 м можуть існувати хіба що сірчані анаеробні бактерії, які своєю життєдіяльністю тільки збільшують процентний склад сірководню. Ця обставина - вузький шар, в якому водиться риба, дуже посилює життя таких великих і небезпечних хижаків, як акули в Чорному морі. Але сірководень - не єдиний фактор, який перегороджує шлях акулам. Велика кількість річок і вузькість протоки Босфор помітно опріснюють води цього моря. Досить сказати, що солоність Чорного моря вдвічі нижче, ніж Середземного. До того ж, взимку поверхня його води може охолоджуватися до + 9 С, що для мешкають в прохолодних, але все ж не холодних водах Атлантики акул дуже некомфортно. Непридатна для акул і мізерна кормова база Чорного моря: великі хижаки воліють велику і стайную здобич, що мешкає в глибинах вод, тоді як Чорне море багате дрібною рибкою: хамсою, шпротом, сардинами, які живуть в поверхневих шарах води.

Якщо ми припустимо, що яка-небудь акула і запливе влітку з Середземного моря в Чорне, то навряд чи вона добереться далеко від Босфору через непридатність води і убозтва корму. Але все ж акули в Чорному морі є, та ще й цілих два види. Але не поспішайте лякатися! Це акула-катран, звана ще собачої акулою через схожість морди, і котяча акула. Ці два види харчуються, як і чорноморські дельфіни, дрібною рибкою, рухаючись невеликими зграями. Людей вони не їдять, хоча їх роти, знову ж, як і у дельфінів, сповнені зубів. Зате люди охоче їдять цих невеликих акул: стейки з катрана вважаються в Криму великим ласощами, а балик з катрана цінується так само, як і балик з осетрини, оскільки ця риба майже не має кісток, а її м`ясо володіє відмінним смаком.

Однак однозначно відкидати небезпеку акули в Чорному морі все ж не варто: у катрана на плавці є гострий шип, який викликає хворобливі відчуття і може спровокувати запалення ранки. Хоч для катранів і котячих акул це не властиво, іноді вони запливають на мілководді, і на них можна просто наступити. У такому випадку риба може з переляку пустити в хід і зуби. Але такий випадок був зафіксований тільки один раз за всі роки спостережень (в 1970-х на пляжі Євпаторії). Найбільш небезпечні тварини для людини в Чорному морі - це зовсім не акули, а скати-хвостоколи. Їх спини оснащені не простими шипами, а отруйними. Порція уприснуло отрути є не смертельною для людини, але може серйозно зіпсувати йому відпустку, оскільки кінцівку від укусу розпухає. Є випадки загибелі людей (правда, не в Чорному морі) від удару шипа в життєво важливі органи. Але, загалом, Чорне море вважається найбезпечнішим у порівнянні з іншими.