Демографічний перехід

Сучасна концепція демографічного переходу пояснює процес зміни типів відтворення. Крім того, вона дозволяє виявити закономірності цього процесу. Найбільший, на думку дослідників, інтерес представляє теорія демографічного переходу від типу традиційного до сучасного типу.

У всьому процесі, в результаті якого відбувається стабілізація населення, визначають чотири фази.

Першу фазу в середині 20-го століття пройшли держави з розвиненою промисловістю. Цей період відрізнявся тим, що підвищення загального коефіцієнта смертності (ГКС) було вище зниження загального коефіцієнта народжуваності (ОКР). У ряді країн народжуваність зберігає колишній рівень, а в деяких випадках навіть збільшується.

Друга фаза характеризується продовженням зниження коефіцієнта смертності. В кінці періоду ОКС досягає мінімуму. Разом з цим знижується і коефіцієнт народжуваності, причому, більш швидкими темпами. В результаті, відбувається уповільнення природного приросту.

На третій фазі відзначається підвищення коефіцієнта смертності. Це пов`язано з активним старінням населення. Разом з цим знижується і коефіцієнт народжуваності. Таким чином, до кінця фази ДКР досягає рівня простого відтворення.

На четвертому етапі відзначається підвищення ОКС, наближаючись до ДКР або перевищуючи його в деяких випадках. На цій фазі завершується демографічна стабілізація.

Різке прискорення в зростанні чисельності почалося з 1950-х років. Початок прискорення обумовлено, головним чином, встановленням проміжного виду відтворення. Зазвичай такий період характеризується тим, що пониження смертності випереджає зниження народжуваності. В результаті прискорюється збільшення чисельності. Цей процес може не відповідати об`єктивним вимогам суспільно-економічного розвитку.

В кінці 18-го століття в деяких західноєвропейських капіталістичних країнах почався демографічний перехід. Згодом він поширився і на інші держави, а до середини 20-го століття охопив всю планету.

Демографічний перехід має своїми особливостями, які визначаються відповідно до ходом історії. Важливе значення в процесі зміни типів відтворення має культурна, соціальна, політична, економічна перебудова суспільства в процесі його промислового розвитку. На демографічний перехід впливає і форма соціально-економічного ладу, при якій він відбувається в тій чи іншій державі. На думку дослідників, у зв`язку із зазначеними факторами встановлюється також потужність і тривалість росту чисельності населення.

Демографічний перехід може здійснюватися за однією з трьох типових схем.

Перша була характерна для французької держави. У Франції процес зміни типів (і режимів, відповідно) смертності та народжуваності йшов паралельно. У зв`язку з цим, держава практично не відчувало демографічного вибуху. Однак дана схема є винятком із правил.

У більшості європейських країн почався в 19 столітті перехід протікав за іншою схемою. Згідно зі схемою, початок народжуваності відставало від початку смертності на п`ятдесят-сто років. В результаті, в кінці 19-початку 20-го сторіччя в цьому регіоні стався демографічний вибух.

Третя схема характерна для країн Латинської Америки, а також Азії і Африки. У цих державах відзначається досить швидке зниження смертності, а в деяких з них показники набагато нижчі, ніж в досить розвинених країнах. У цих регіонах демографічний вибух був досить потужним. На цих територіях природний приріст становить порядку 20-35%. При цьому масове зниження народжуваності настає зі значним запізненням.