Як розпізнавати виразно-особисті пропозиції
Виразно-особисті пропозиції зустрічаються в нашій мові повсюдно, нехай ми й не завжди їх помічаємо. Основна їхня функція - спрощення тексту без шкоди для укладеної в ньому інформації. Приклади виразно-особистих пропозицій являють собою ті з них, де основа представлена присудком - дієсловом першого або другого особи в сьогоденні або майбутньому часі.
Як видно з назви, виразно-особисті пропозиції включають в себе ті конструкції, де по сказуемому можна визначити особу, яка здійснює дію. Наприклад, у реченні "Через півгодини піду спати", де граматична основа представлена особистої формою дієслова першої особи, можна впевнено підставити слово "я" як підлягає. Подібна підстановка - найбільш надійний спосіб виявити виразно-особиста пропозиція.
Виразно-особисті пропозиції включають в себе також і спонукальні конструкції, в яких підстановка підлягає найчастіше неможлива, але особа, якій належить дію, визначається без праці. "Винеси сміття до вечора". "Скажіть, будь ласка, як пройти на вулицю Пушкіна?" У першому випадку особа, яка виконує дію, - "ти", а в другому - "ви". Хоча ці слова і не можна підставити як підлягає.
Таким чином, ми бачимо, що особа, якій належить дію в виразно-особистому реченні - або мовець, або його співрозмовник. Але є один виняток. До групи "виразно-особисті пропозиції" не можна відносити ті приклади, де присудок представлено минулим часом дієслова, так як ця форма не дає можливості з точністю визначити, ким проводиться дію. Наприклад, у реченні "Вчора пішов і не повернувся" в ролі підмета можуть виступати займенники "я", "ти", "він". Тому його не можна занести в виразно-особисті пропозиції.
Також поширеною помилкою є зарахування невизначено-особистих пропозицій до розряду виразно-особистих. До перших відносяться конструкції, в яких граматична основа представлена дієсловом третьої особи множини. Наприклад, "Мені сказали порахувати стовпи на проспекті". І начебто сюди можна однозначно підставити підметом займенник "вони", але багато хто забуває, що в якості нього можуть виступати й імена іменники. Якщо враховувати це, виходить, що ми не можемо однозначно визначити, хто саме здійснює дію в даному реченні. Важливо пам`ятати про це.
До виразно-особистим пропозиціями відносяться тільки ті, в яких як особи, що здійснює дію, однозначно фігурує "я", "ти", "ми" або "ви". Якщо засвоїти це, подальша робота з подібними конструкціями буде не настільки важкою.
Отже, виявляти виразно-особисті пропозиції нескладно. Досить просто запам`ятати, що дієслово в ньому вказує на відсутнє підмет, на місце якого може бути підставлено певне займенник. Навіть сама назва розряду - "виразно-особисті" - дає тут підказку і допомагає уникнути помилок і плутанини при класифікації та розборі подібних прикладів.