Парціальний тиск повітря і його вплив на організм людини

У 18-19 століттях жив відомий англійський хімік і фізик Джон Дальтон. Відсутність офіційної освіти ніяк не завадило йому стати досить відомим ученим і внести чималий внесок у розвиток науки. До всього він дійшов самостійно, тільки за допомогою самоосвіти і свого допитливого розуму. Коли Дальтону виповнився 21 рік, він почав свою наукову роботу. Його дуже зацікавив повітря. І 57 років свого життя вчений провів у спостереженнях за атмосферою нашої планети. Він вів свій метеорологічний щоденник, в якому зафіксовано понад двісті тисяч спостережень.

Праці Дальтона не пропали даром і вилилися в кілька газових законів. І одним з них є закон парціальних тисків. Вчений прагнув зрозуміти, чому різні гази в атмосфері становлять суміш, а не розташовані шарами один над одним відповідно щільності кожного. Він проводив різні дослідження і зрозумів, що, скільки б не було змішане газів в якому-небудь посудині, кожен з них буде займати весь його обсяг.

Взяти хоча б нашу атмосферу. Вона теж являє собою один великий посудину, в якій, щоправда, немає стінок. Але різні гази тримаються у землі за рахунок її тяжіння. І всі вони заповнюють собою весь навколишній простір. А якщо газ знаходиться в посудині, то він, відповідно, чинить тиск на його стінки. І чим більше даного газу в цій посудині, тим цей тиск більше. А атмосферне повітря в цьому випадку тисне на поверхню Землі. І дорівнює цей тиск вазі стовпа повітря, який починається у поверхні планети і закінчується у верхніх шарах атмосфери. І кожен газ, який входить до склад повітря, вносить свою частину в цей процес. А парціальний тиск і є ця сама частка кожного газу в загальному тиску.

Згідно фізичним законам парціальний тиск газів прямо пропорційно їх частці в кожній газової суміші. У складі нашої атмосфери є кисень, який все живі організми використовують для дихання. Його частка від загального обсягу повітря становить 21%. І якщо взяти щільність повітря високо в горах і над рівнем моря, то усюди вона виявиться різною. Адже чим більше висота, тим менша стає земне тяжіння. І від цього повітря на великих висотах стає більш розрідженим. Також тиск повітря змінюється і залежно від погоди. У зонах, де є циклонічна активність, воно нижче норми, а в зонах з антициклоном тиск вище стандартних 760 міліметрів ртутного стовпчика. І якщо підвищується або знижується тиск повітря, то парціальний тиск кисню теж відповідно змінюється.

Цей фактор дуже впливає на людський організм. Адже чим більше парціальний тиск цього газу, тим краще їм забезпечуються всі тканини нашого організму. Якщо взяти жителів високогірних районів, то вони вже на генетичному рівні пристосувалися до нестачі кисню. А для тих, хто проживає на рівнині, необхідно якийсь час, щоб до цього звикнути. Діти теж більш чутливі до таких перепадів. Адже у них процес окисного обміну відбувається набагато інтенсивніше, ніж у дорослих. І якщо наближається гроза, то маленькі діти починають вередувати. Адже грозовий фронт є зоною зниженого тиску і парціальний тиск кисню в ньому відповідно теж нижче норми.

Цей фізичний закон варто враховувати і тим, хто збирається їхати на відпочинок у високогірні райони і бере з собою дітей. Такі подорожі підуть, звичайно ж, дітям на користь, якщо будуть дотримуватися деяких правил. Це трохи менше стресових ситуацій, менше біганини і суворе дотримання режиму. А маленьких дітей з рівнинних областей на висоти понад 2000 метрів на відпочинок краще не возити. Потрібно почекати, поки вони зміцніють.