Батьківщина-мати, переможна і скорботна

У кожному місті на території Радянського Союзу, а часто і в селах, були зведені монументи, присвячені пам`яті воїнів, які віддали життя за свободу і незалежність нашої країни. У європейській частині, значна частина якої стала ареною страшних боїв, ці пам`ятники стали і надгробками тисяч і тисяч солдатів, імена багатьох з яких так і залишилися невідомими.

Монументи деколи зображають воїнів, скорботно схилили прапори і голови, іноді солдати рвуться в атаку, а особи їх висловлюють безстрашну рішучість. У Москві та інших столицях є пам`ятник невідомому солдату, в розташованих біля моря містах Одесі та Новоросійську - матросу.

Всі ці статуї, стели і обеліски висловлюють подяку за військову доблесть наших дідів і прадідів. Виглядають вони дуже мужньо і як би говорять нам, що живуть сьогодні: "Пам`ятайте про героїв, дідів і прадідів". І ми пам`ятаємо.

Але є ще один персонаж, який став частиною нашої легендарної історії. Це Батьківщина-мати. Образ її так само абстрактний, як і особи солдатів, матросів, партизанів на монументах. Вона увібрала в свій вигляд риси десятків мільйонів жінок, які проводили на фронт своїх дітей і так і не дочекалися їх переможної ходи біля дверей рідного дому.

У багатьох великих містах є такі монументи. Найвідомішим з них стала статуя «Батьківщина-мати кличе» у Волгограді, що символізує всю країну. Гігантська скульптура дуже динамічна, вона замахнулася на невидимого ворога мечем, затиснутим у правиці, лівою рукою закликаючи слідувати за нею незліченні раті народних захисників. Могутньо її рух, і немає сумнівів, що удар буде нищівним.

Колосальні розміри скульптури «Батьківщина-мати», висота її 85 метрів. Вона дуже вдала в композиційному відношенні, її автор, Є. В. Вучетич, що розробив художню концепцію, і інженер-будівельник Н. В. Нікітін, який реалізував ідею в камені, проявили неабиякий талант. Вся композиція, присвячена перемозі у Сталінградській битві, справляє незабутнє враження на кожного, хто побував на Мамаєвому кургані. В основі задуму прочитується аналогія з давньогрецькою богинею Нікою, символом народної сили, що дає відсіч ворогу і несучої йому загибель. Грізні події на Волзі 1942 року - приклад бойових дій небачених масштабів, тому героїка стала головним мотивом монумента.

Подібно Богородице в різних іпостасях, Батьківщина-мати висловлює багато почуття, які охоплювали душу кожного, хто розмірковує про війну. Адже крім кривавих атак і гарячих битв була печаль. Мільйони сьогоднішніх людей старшого покоління, багато з яких у ті грізні роки були дітьми, не дочекалися батьків. Кожна Батьківщина-мати для них - як їх власна мама чи бабуся. Не завжди особи цих жінок висловлювали захоплення перемогою, бувало й інакше.

У Харкові, на Білгородському шосе, в лісопарку, в пам`ять про важких кровопролитних боях 1943 споруджено Меморіал Слави. Не залишається байдужих після його відвідин. Лаконічність рішення проявилася в скромному оформленні центральної скульптури. Батьківщина-мати просто стоїть посеред алеї, її обличчя не виражає гніву, в ньому немає торжества. Навіть скорботи немає. Ця жінка виплакала всі сльози, їх у неї не залишилося. Склавши натруджені руки, випрямивши спину, вона дивиться вдалину, а серед дерев лунає неголосне биття материнського серця.

Монументи такі різні, і в цьому немає ніякого протиріччя. Кожен з них став частиною нашої культури і символом головного подвигу Великої Вітчизняної війни - подвигу Матері.