Кілька тривала скасування рабства в США

Скасування рабства в Америці, як і російського кріпацтва, відбувалася на початку шістдесятих років XIX століття. У цих подіях багато спільного, а відмінності полягали в умовах звільнення і політичних обставин.

Поправка до Конституції Північноамериканських Штатів затверджена Конгресом в останній день січня 1865. На чотири роки скасування рабства в США, «оплоті свободи і демократії», сталася пізніше, ніж у Росії, «тюрмі народів».

Сама поправка стверджувала заборону на рабство або підневільний служіння, за винятком тих випадків, коли мало місце судове рішення. Вона давала право Конгресу використовувати цей текст як основу для законодавчого акту.

Автором поправки був Авраам Лінкольн. «Прокламація про звільнення рабів» поширювалася їм трьома роками раніше, в ній все невільники оголошувалися вільними. Правда, реалізувати цю правову норму тоді було неможливо. Південь не контролювався сіверянами.

Головні цілі її прийняття спочатку складалися не в тому, щоб ощасливити чорношкірих американців. Йшла громадянська війна, а економічною базою противника (Південних штатів) було сільське господарство. На плантаціях працювали раби, щоб вибити це підстава з-під ніг конфедератів, необхідно було піти на заходи, непопулярні навіть серед конгресменів промислового Півночі.

Як і зараз, в головному представницькому органі часів Лінкольна діяла двопартійна система. Можливе скасування рабства в США викликала відчайдушний опір демократів. Республіканці (Лінкольн і його прихильники) домагалися своєї мети всіма доступними їм методами, включаючи підкуп і шантаж. Виявляючи слабкі місця в репутації того чи іншого конгресмена, вони м`яко натякали на можливість додання гласності таємних вад. Жадібним пропонували винагороду за голос на користь поправки. Парадоксально, але Лінкольн, будучи від природи кристально чесною людиною, домігся прийняття одного з найбільш справедливих законів в історії людства, використовуючи корупційні методи.

Найбільш драматичним був день, в який відбулася юридична скасування рабства в США. У Палату представників з Річмонда (столиці Конфедерації) прибули жителі півдня-переговорники для того, щоб обговорити умови капітуляції. Губився сам сенс прийняття поправки, але Лінкольн, захоплений вже самим процесом політичної боротьби, обдурив членів зборів, спростувавши готовність Півдня здатися.

Ідея рівності всіх американців незалежно від їх кольору шкіри не була в ті роки популярної ні на Півдні, ні на Півночі. Скасування рабства в США супроводжувалася багатьма юридичними хитрощами, часом робили її безглуздою. Наступна, XIV, поправка до Конституції (1868) забороняла прийняття штатами нових дискримінаційних законів, але при цьому не вимагала скасування старих. Ті сенатори, які голосували за звільнення невільників, ні в якому разі не допускали навіть в думках, що чорношкірі «вільні громадяни» зможуть голосувати і обиратися нарівні з білими.

Сегрегація (поділ шкіл, транспорту, готелів, паркових лавок і громадських туалетів на призначені для чорних і білих) продовжувала діяти в багатьох південних штатах США до 60-х років XX століття. Більше того, зовсім недавно з`ясувалося, що в Міссісіпі так і не оформлена загальна і остаточне скасування рабства в США. Рік 2013 став датою зникнення останнього оплоту расизму. Ратифікований в 1995 році документ ще 18 років блукав по бюрократичних лабіринтах, поки не був, нарешті, 7 лютого офіційно прийнятий Федеральним реєстром. Як говориться: "Краще пізно, ніж ніколи".

Настав тепер повна рівність? Навряд чи. Втім, це стосується не тільки Америки ...