Битва при Каннах - одне з найбільших битв давнини
Битва при Каннах стала найбільшим боєм Другої Пунічної війни, тривала з 218 до 201 року до н.е. Цей бій буквально поставив Римську республіку на межу краху. Світ міг би й не впізнати настільки величної імперії, якою вона стала дещо пізніше. Але про все по порядку.
Передісторія битви
На першому етапі Другої Пунічної війни карфагенський полководець Ганнібал зумів здобути цілий ряд перемог: при Тіцине, Треббии. Це не були найбільші битви давнини. Рим знав і програвав і більше величні битви. Однак зараз республіка буквально стояла на межі краху. Це істотно поліпшило становище Карфагена і забезпечило йому стратегічну ініціативу в цьому конфлікті. Навесні 217 року до н.е. війська цього північно-африканської держави увійшли до Італії і в черговий битві на Тразімено розгромили 40-тисячне формування римських легіонерів. Однак Ганнібал так і не наважився напасти на Рим, оскільки ризикував втратити під стінами добре захищеного міста власну армію. Було прийнято рішення ізолювати Рим з півночі (що вже було зроблено) і з півдня. На південне узбережжя Італії і кинувся полководець.
Генеральний бій
Тут карфагеняни зайняли невелику фортецю в Апулліі. Власне, тут і сталася 2 серпня 216 року до н.е. битва при Каннах. Ганнібал розташував свою армію в однойменній фортеці, коли підійшли оговталися від попередніх ударів римські армії під командуванням консула Варрона. Числове співвідношення в день битви було явно на боці останніх. Проти 80 тисяч добре озброєних римських солдатів Ганнібал міг виставити лише 50 тисяч воїнів під своїм командуванням. Битва при Каннах загрожувала карфагенянам повним розгромом, що означало б для них поразка у війні. Ганнібал вибудував свої війська перед боєм вельми оригінально. Він відмовився від сильного насичення центральної частини своїх побудов, однак розташував значні сили по флангах своєї армії. Коли зав`язалося бій, центральні сили відтягнули на себе увагу основного римського порядку на певний час. Це дало можливість потужним крилам ганнібаловской армії перекинути фланги римлян, що складаються з легкої кінноти. Після цього першого етапу битви карфагеняни фактично оточили римську піхоту, завдаючи їй ударів з флангів і з тилу. Битва при Каннах розвивалася за сценарієм, задуманому Ганнібалом. Вибудувана спочатку півмісяцем армія в меншій кількості змогла зайти в тил італійських легіонерів, після чого останні були розбиті.
Підсумки битви
Битва при Каннах завершилася цілковитим розгромом численної римської армії. Згідно ряду античних свідчень італійці втратили близько 50 тисяч убитими, і ще кілька тисяч були взяті в полон карфагенянамі. Лише небагатьом вдалося врятуватися втечею. Війська Ганнібала ж, навпаки, мали відносно невеликі втрати: близько 8000 убитих. Однак, на думку значної кількості сучасних істориків, Ганнібал так і не зумів скористатися надалі плодами цієї грандіозної перемоги. Хоч він і зміг розгромити римську армію в відкритому бою, але у нього як і раніше не було сил, щоб взяти захищений місто. Протягом декількох років республіка зуміла оговтатися від нищівної поразки і поступово схилити чашу терезів цієї війни на свою сторону.