Династичні та соціальні причини Смути

Причини і початок Смутного часу відносяться до одного з найбільш неспокійних і визначальних моментів російської історії. Смута початку XVII століття справила доленосний вплив на подальший розвиток нашої держави.

Династичні причини Смутного часу в Росії

Цей епізод вітчизняної історії був одночасно і закономірним, і в якійсь мірі випадковим. Об`єктивні причини Смутного часу дійсно мали місце. І разом з тим цей час було відзначено цілим рядом несприятливих обставин і збігів. В кінці XVI століття вмирає Іван Грозний. Династія Рюриковичів переривається, що стає початком династичного кризи в державі. В останні роки правління Івана IV при дворі склалася сильна угруповання бояр, на чолі яких стояв Борис Годунов, відомий своїми зв`язками з опричнина. Після смерті царя саме йому вдалося усунути всіх суперників на шляху до влади і домогтися обрання боярським радою на царський престол. Однак сумнівна легітимність влади Бориса Годунова дуже скоро привернула цілий ряд претендентів, метівшіх зайняти престол. Так, в 1601 році в Польщі з`явився самозванець, який назвався Дмитром, сином покійного царя Івана IV.

Заплямував себе зв`язком з опричниками, Борис Годунов дуже скоро втрачає авторитет бояр. У 1605 році він стає жертвою зради, а трон переходить в руки Лжедмитрія I. Однак і самозванець незабаром втрачає підтримку, чим скористався Василь Шуйський, що підняв повстання і захопив у свої руки владу вже в 1606 році. Як бачимо, династичний криза став найбільш очевидною передумовою Смути. Разом з тим були й інші важливі причини Смутного часу. Оскільки криза була не тільки у верхах, але і в положенні народних мас.

Соціально-економічні причини Смутного часу

Важливою передумовою до описаних вище подій стала невдала для держави Івана Грозного Лівонська війна. Вона виснажила і розорила Московське царство. Наслідки цього конфлікту важко позначилися на долі російського населення. Так звана «напасти» кінця XVI століття, викликана війною (а також опричнина) призвела до запустіння безлічі важливих економічних центрів країни: Москви, Пскова, Новгорода та деяких інших. Населення було змушене бігти з цих територій. Істотно скоротилися орні землі, в країні різко виросли ціни, податки. У 1570-71 рр. важкий економічний колапс доповнився епідемією чуми. Безліч селянських господарств були підірвані. У країні вибухнула голод. В таких умовах поміщики спробували збільшити свої доходи за допомогою посилення експлуатації. Держава підкріпив поміщицького класу закріпаченням селян, видавши в кінці XVI століття цілий ряд відповідних указів. Зрозуміло, це призводить до зниження авторитету царя і народних бунтів, граючим тільки на руку претендентам на трон. Саме їм вигідно, щоб якомога довше тривало Смутні часи, причини та наслідки якого можна було б використовувати в своїх цілях.