Прапор Перемоги. Єгоров і Кантарія. Прапор Перемоги над Рейхстагом

На сьогоднішній день у кожного є можливість подивитися на те, як виглядало Прапор Перемоги над Рейхстагом. Фото, які були зроблені після поставлення, поширені в досить великій кількості. Однак те, як виконувалася дана команда і під чиїм керівництвом, знають в сучасному світі небагато. Тому слід більш детально висвітлити дане питання, суперечки по якому тривали досить тривалий період часу. І поки ще не існує однозначної думки щодо того, хто саме водружається символ Перемоги.

Історична довідка про атаки на німецьку столицю

Тричі нашим військам вдавалося закріпитися на території Берліна. Вперше це сталося ще в роки Семирічної війни. У той час військами, які атакували столицю Пруссії, командував генерал-майор Тотлебен. Другий раз Берлін був узятий в часи війни з Наполеоном, а саме в 1813 році. І в 1945 році столиця Німеччини була взята втретє Червоною Армією.

Коли ж треба було починати штурм?

Сумнівів було багато. Ще в лютому, на думку маршала Чуйкова, була можливість закріпитися в німецькій столиці. До того ж вдалося б врятувати багато тисяч людських життів. Однак маршал Жуков розсудив інакше і скасував атаку. У цьому він керувався тим, що солдати втомилися. Та й тили не встигли підтягнутися до цього часу. Американці укупі з англійцями і зовсім вирішили відмовитися від штурму Берліна, порахувавши, що втрати будуть дуже великими.

За час Берлінській операції було вбито і поранено близько 352 тисяч чоловік. Польські армії не дорахувалися близько 2892 солдатів.

Атака за двома напрямками та неузгодженість командирів

Природно, відразу було зрозуміло, що у Берліна практично немає шансів. Але командирами радянських військ було вирішено розпочати штурм. Наступати було вирішено відразу з двох сторін. Маршал Жуков, який командував 1-м Білоруським фронтом, атакував з північного сходу. Маршал Конєв, який керував 1-м Українським фронтом, почав атаку з південного заходу.

План оточення міста був відкинутий. Два маршала в усьому намагалися випередити один одного. Суть початкового плану полягала в тому, що Конєв атакував одну половину німецької столиці, а Жуков - іншу.

16 квітня розпочалася атака Білоруського фронту. Під час її у Зееловских воріт загинуло приблизно 80 тисяч солдатів. 1-м Українським фронтом переправа через річку Шпрее почалася 18 квітня. Маршал Конєв віддав команду про атаку Берліна 20 квітня. Точно таку ж команду віддав Жуков 21 квітня, підкресливши, що це треба зробити будь-яку ціну. При цьому про успішність операції треба було повідомити відразу ж і самому товаришеві Сталіну.

У зв`язку з неузгодженістю дій двох армій загинуло дуже багато солдатів. Слід зазначити, що подібне «змагання» було завершено на користь маршала Жукова.

Подяки, які були пред`явлені авансом

Заздалегідь було вирішено виготовити бойовий прапор. Але, трохи подумавши, їх зробили в кількості дев`яти штук по числу атакували Рейхстаг дивізій. Одне з таких прапорів згодом передали під командування генерал-майора Шатілова в 150-ю дивізію, яка воювала в безпосередній близькості з Рейхстагом. Саме це Прапор Перемоги і злетіло згодом над будовою німецького бундестагу.

З настанням 30 квітня приблизно о третій годині дня Шатілова був переданий наказ від Жукова. Він був абсолютно секреті. У ньому маршал оголошував подяку військам, які водружали Прапор Перемоги. Це було зроблено авансом. Адже до Рейхстагу залишалося ще прориватися близько 300 метрів. І бій доводилося вести буквально за кожен метр.

Відрізати Знамя всяку ціну!

З першої спроби атака не вдалася. Але слід зазначити, що маршал Жуков у своєму наказі виділив точну дату. За офіційною папері це було необхідно зробити 30 квітня в 14.25.

Природно, наказ порушувати не можна було. Тому Шатилов віддав команду відрізати Прапор Перемоги над Рейхстагом всяку ціну, зробивши при цьому будь-які заходи. І якщо сам прапор відрізати не вийде, то хоча б підняти над входом в будівлю невеликий прапорець. Можливо, Шатилов побоювався, що його випередить командир 171-ї дивізії Негода. Таким чином, за Берлін змагання відбувалося між маршалами, а за Рейхстаг - між командирами дивізій.

Намагаючись виконати наказ, добровольці, взявши саморобні червоні прапорці, кинулися до головного німецькому будівлі. Слід зазначити, що в звичайних бойових діях в першу чергу необхідно опанувати головним пунктом, а лише потім відрізати Прапор Перемоги. Але в цій війні все сталося зовсім навпаки.

674-й полк під командуванням підполковника Плеходанова отримав відповідне завдання з встановлення прапора. При виконанні даної операції відзначився лейтенант Кошкарбаев. Для того щоб впоратися з поставленим завданням, під його командування були віддані солдати розвідроти, якою керував старший лейтенант Сорокін.

Поява перших символів Перемоги на німецькому будівлі

І ось, через 7 годин, червоний Прапор Перемоги (а саме його мініатюрна копія) було закріплено на стіні Рейхстагу. Чи варто говорити, як важко солдатами були подолані останні метри Королівській площі! Пересування супроводжувалося постійним шквалом вогню. Однак зі своїм завданням вони впоралися. До речі, прапор на стіні кріпив один із солдатів - Булатов. Він при цьому стояв на плечах у самого лейтенанта Кошкарбаева.

Таким чином, бійці Кошкарбаев і Булатов першими досягли головного німецького будівлі. Сталося це 30 квітня в 18.30.

Скептичне ставлення командування до першості Кошкарбаева і Булатова

Атакував Рейхстаг і батальйон під командуванням Неустроєва, який входив в 756-й полк тієї ж самої 150-ї дивізії. Тричі штурм провалювався. І тільки з четвертої спроби бійці змогли досягти будівлі. До дверей пробилися три бійці - майор Соколовський і два рядових. Але там їх вже чекали Кошкарбаев і Булатов.

Є такі відомості, суттю яких є те, що мініатюрний прапор Перемоги закріпив на колоні рядовий Петро Щербина. Він його підняв з рук убитого на ступенях Петра П`ятницького, який був зв`язковим командира батальйону Неустроєва. Однак невідомо, чи став він першим.

Природно, в першість Кошкарбаева і Булатова командування вірити не хотіло. О 19.00 до будівлі рейхстагу пробилися всі інші бійці 150-ї дивізії. Вхідні двері були зламані. Після запеклої перестрілки будівля перейшла під контроль радянських військ.

Битви за Рейхстаг тривали дуже довго

Бойові дії всередині самої будівлі тривали протягом двох днів. Основні війська СС були вибиті ще до 1 травня. Однак деякі окремі солдати, що засіли в підвалах, чинили опір аж до 2 травня. За всі ці дні, поки йшли бойові дії, було вбито і поранено близько двох з половиною тисяч ворожих солдатів. У полон вдалося захопити стільки ж. Величезну допомогу в штурмі змогли надати стрілецькі підрозділи. Однак, крім битв в самій будівлі, війна тривала і навколо нього. Радянські війська громили берлінські угруповання, які заважали взяти столицю.

Поява символу Перемоги

Встановлення Прапора Перемоги над Рейхстагом почалося вже після атаки самої будівлі. В першу чергу полковник Зінченко, який керував 756-м полком, привітав солдатів з успішно проведеною операцією. Саме він видав розпорядження по доставці Прапора зі штабу. Крім того, є відомості, що саме він і дав команду вибрати двох героїв, які підніматимуть прапор Перемоги. Ними стали Єгоров і Кантарія.

Десь о 21.30 вони змогли пробратися на дах Рейхстагу. Після цього вони в першу чергу закріпили прапор на фронтоні, розташованому над головним входом. Потім, отримавши відповідну команду, під постійним обстрілом і з ризиком зірватися Єгоров і Кантарія забралися на самий верх купола і поставили на ньому символ Перемоги. І сталося це вже в годину ночі, відповідно, 1 травня. Ця версія є офіційною.

Так хто ж був першим?

Але, на думку історика Сичова, дана версія невірна. Досліджуючи архівні матеріали і проводячи особисті зустрічі з солдатами, які штурмували головне німецьке будівлю, він встановив, що мався ще один саморобний символ Перемоги, який належав групі Сорокіна. Таким чином, на його думку, Прапор Перемоги над Рейхстагом водрузили Булатов і Проваторов, які служи в 674-му розвідувальному полку. І сталося це о сьомій годині вечора. Цей факт повністю підтверджувався архівними документами 674-го полку.

Слід зазначити, що є деякі суперечності в документах 756-го полку, де йдеться про штурм Рейхстагу і про прапор, яке поставили Єгоров і Кантарія. Наприклад, дата поставлення не скрізь вказується однакова. Слід зазначити, що розвідники, якими командував Сорокін, відразу ж після взяття Рейхстагу, отримали звання Героя Радянського Союзу. Подвиг групи досить докладно висвітлений у нагородних листах. Однак Зірки Героя ними так і не були отримані. А все через те, що з Єгоровим повинен був стати героєм Кантарія. Більше ніхто і не був потрібен для встановлення прапора.

Таким чином, виходить, що перше прапор був закріплено над фронтоном будівлі Проваторова і Булатовим. Операцією з встановлення Прапора на купол Рейхстагу керував Олексій Берест. Єгоров, Кантарія, відповідно, виконували його накази. Той прапор, який був закріплений на стіні Кошкарбаевим і Булатовим, був знятий солдатами. Клаптики від нього були розділені між ними на пам`ять.

Велика кількість символів Перемоги над Рейхстагом

Є думка і про те, що перше Знамя було постало рядовим Казанцевим. Необхідно розуміти, що за весь час штурму над Рейхстагом було розміщено близько 40 різноманітних полотнищ, серед яких були як великі знамена, так і мініатюрні прапорці. Їх можна було побачити практично скрізь. Вікна, двері, дах, стіни і колони - все було в червоних символах Перемоги.

Плутанина в цій справі виникла відразу з кількох причин. З першої сторони, бої за Рейхстаг тривали більше доби. Німецької артилерії вдавалося до всього іншого кілька разів знищувати знамена за рахунок вдало поселеннях снарядом. З іншого боку, відразу кілька груп отримали наказ з встановлення прапора над будівлею. І всі солдати діяли, не знаючи, що, крім них, та інші виконують даний наказ. Щоб не шукати ту єдину групу, яка першою впоралася з поставленою метою, командування вирішило відрізати одне Прапор, який узагальнить в собі всі інші бойові полотна.

Слід зазначити, що Казанцев пройшов всю війну. Природно, він не раз потрапляв до шпиталю. Але, швидко відновлюючись, він знову повертався на лінію атаки. Однак іронія долі була така, що вже наступного дня після поставлення Прапора Казанцев отримав досить серйозні поранення і загинув 13 травня.

Пронести Прапор по Червоній площі так і не вдалося

На превеликий жаль, на параді, який увійшов в історію, символ Перемоги ніхто не побачив. Знаменна група була знята після генеральної репетиції. Підготовка до параду проходила протягом місяця. Однак самі герої змогли прилетіти на нього в той момент, коли до нього залишалося всього два дні. Парад проходив під командуванням Рокоссовського. Брав його маршал Жуков.

Неустроев, який тримав у руках Прапор, Єгоров і Кантарія повинні були почати парад. У той момент, коли пролунав марш, Неустроєву було дуже тяжко. Через поранення він практично став інвалідом. Тому в один момент він просто збився з ноги і задріботів. Саме через цього моменту і було вирішено Жуковим, що прапороносців на параді бути не повинно.

Величезна роль абсолютно всіх учасників війни

Всього нагороду за взяття Рейхстагу, а також за встановлення символу Перемоги отримало близько 100 осіб. Можна сказати, що символ Перемоги був поставлений кожним окремо взятим солдатом. І молоді прикордонники, які були вбиті в самому початку війни в Брестській фортеці, і блокадні ленінградці, і навіть евакуйовані робітники. Всі, хто вижив, і всі, хто не зміг побачити Парад Перемоги, - абсолютно всі взяли участь не тільки в самій Перемозі, а й у встановленні її символу на будівлю німецького бундестагу.

На сьогоднішній день саморобний Прапор Перемоги, фото якого може подивитися кожен бажаючий, розташовується на постійному зберіганні в Музеї Збройних сил. І щороку в День Перемоги його проносять по Червоній площі.