Теплокровні тварини - це ... Приклади теплокровних тварин

Здавалося б, що може бути простіше, ніж дати визначення поняттю, яке нам відомо ще зі шкільної лави. Давайте спробуємо.

Отже, теплокровні тварини - це ті представники фауни, у яких тепла кров. Так чи що? Погодьтеся, вийшла якась тавтологія, яка зовсім не пояснює даний науковий термін.

Доведеться заглибитися в біологію.

Які тварини належать до теплокровних? Даємо наукове визначення поняттю

Говорячи простою і зрозумілою мовою, такими тваринами називають тих, чиї тіла виробляють тепло, спалюючи їжу. До речі, подібна енергія виробляється ще й завдяки фізичній активності і тремтіння тварин.

Вчені встановили, що теплокровні тварини - це виключно ссавці і птиці. Земноводних і плазунів через певні фізіологічних особливостей до них віднести неможливо.

Не можна не відзначити, що, незважаючи на зміну пір року, наступ лютих холодів або виснажливої спеки, температура тіла цієї категорії ніколи не змінюється. Чому ж так відбувається?

Справа в тому, що в основному у всіх теплокровних є так званий бурий жир, який розташовується під шкірою в області шиї, спини і грудей. Його шар, а також хутро, шерсть і пір`я допомагають підтримувати і зберігати тепло.

Перші теплокровні на планеті

Отже, ми вже з`ясували, що теплокровні тварини - це птахи та ссавці. Але якими ж були їх предки?

Фахівці вважають, що перші види з`явилися в кайнозойську еру. У ті часи представники фауни стали харчуватися не тільки комахами, але й спробували рослинну їжу.

З плином часу тварини, які продовжували харчуватися комахами, поступово переходили на більш велику їжу. Саме тому їх нащадки всякий раз народжувалися все більш і більш пристосованими до цього способу харчування. Наприклад, у них почали розвиватися кігті й ікла. Сучасні вчені стверджують, що від подібних живих істот пізніше відбулися ведмеді, вовки, тигри і леви.

Ті ж ссавці, які охочіше харчувалися рослинністю, отримали в процесі розвитку стійкі та витривалі копита для ходьби і більш міцні зуби, щоб було зручніше пережовувати рослини. Від таких тварин пізніше відбулися носороги, слони, коні і корови. Хоча були й деякі теплокровні, яким довелося повністю замінити свій раціон. Вони пристосувалися харчуватися тільки плодами і стали мешкати на деревах. Таким чином з`явилися предки перших видів мавп.

Способи охолодження деяких тварин

Навіть у широтах з помірним кліматом час від часу наступають дуже посушливі дні, коли спеку не дозволяє вільно переміщатися по місту навіть нам, людям. А адже ми, погодьтеся, цілком можемо сховатися від несприятливої погоди в приміщеннях з кондиціонером або просто там, де стіни настільки товсті, що сонце не в змозі прогріти будівлі наскрізь. А як же рятуються в таких випадках тварини?

Про братів наших менших подбала сама матінка Природа. Приміром, кожен з нас помічав, що собака, якщо їй жарко, висовує язик з рота. Чому? Справа в тому, що таким чином рідина випаровується і знижує температуру тіла. А птахи мають спеціальною системою дихання, оснащеної легеневими мішками. Призначення такої складної системи - не тільки газообмін і дихання, але й звільнення внутрішніх органів від тепла в процесі обдування.

У цілому не можна не відзначити, що якщо будь-які організми на планеті ще й можуть дивувати своєю пристосованістю до навколишнього середовища проживання, то це теплокровні тварини. Приклади можна наводити нескінченно.

Птах, який ніколи не мерзне

Напевно, про це мешканця суворих південних широт доводилося чути кожному з нас. Навіть діти обожнюють мультфільми про забавних і бешкетних пінгвінів.

Як відомо, більшість даних птахів живе в Антарктиді, в досить холодної середовищі існування.

Перебуваючи як на суші, так і у воді, звичайно ж, холодною, ці птахи зовсім не відчувають дискомфорту. Як же їм це вдається? Вся справа в тому, що у них є шар жиру, яким покриті пір`я. Він допомагає зберігати тепло і володіє особливим водовідштовхувальним властивістю.

Крім цього, зберігати тепло їм допомагають дуже тісно розташовані жорсткі пір`я. Вони так щільно прилягають один до одного, що ніякі вітру не дають птахам замерзнути.

Але як же бути з лапками, адже вони не покриті пір`ям? Але й тут проблема вирішується: лапки пінгвінів мають дуже мало судин і нервів, таким чином, їм не загрожує обмороження.

Тобто у відповідь на пропозицію закінчити фразу «Теплокровні тварини - це ...» цілком можна назвати не тільки звичних нам кішок, собак, коней та іншу живність, часто зустрічається у містах і селах, але і пінгвінів - мешканців найхолодніших місць на планеті.

Чому ведмедик спить взимку?

Звичайно, з холодами і холоднечею можна боротися зовсім по-різному. Хтось у процесі еволюції отримав теплу шерсть або пір`я, щедро змащені жиром, а є й ті, хто вибрав досить простий спосіб пережити холоди. Який саме? Впасти у сплячку! Напевно, навіть діти можуть перерахувати, які тварини (теплокровні) мирно бачать сни, поки за межами їх притулку йде сніг, панує хуртовина, а стовпчик термометра рідко піднімається вище нуля градусів. Ну звичайно ж, їжаки, бурундуки, борсуки, ведмеді та багато інших. Але сьогодні мова піде саме про клишоногих.

Харчуються ведмеді зазвичай рослинною їжею, а взимку її, безумовно, не знайти. Завдяки накопиченому за теплу пору жиру ці тварини ховаються в свої барлоги і зимують там, харчуючись своїми запасами. Так і відпадає потреба виходити назовні.

Під час сплячки ведмеді не ведуть рухливий спосіб життя, їх активність знижується до нуля. Температура тіла падає до рівня температури навколишнього повітря, дихання сповільнюється, серце починає битися не так активно. Ці процеси дозволяють не витрачати енергію, вони дають можливість спокійно пережити ведмедику всю зиму. Запасів зазвичай вистачає до настання перших весняних днів.

Виключення з правил

Як ми вже відзначали вище, всі ссавці і птиці - теплокровні тварини. Але є один звір, який в прямому сенсі відмовився від такого способу життя і став холоднокровним. Називається ця тварина голим землекопом. Воно насправді дивовижне і унікальне, адже в ньому поєднуються протилежні фізіологічні особливості.

Чисто теоретично голого землекопа можна порівняти з щуром або хом`яком, але на його тілі можна нарахувати не більше сотні волосків, тому його і називають голим. А землекоп, очевидно, тому, що він будує будинки і живе під землею.

До речі, під землею досить висока концентрація вуглекислого газу і чимала кількість води. Все це в поєднанні перетворюється в вугільну кислоту, від якої будь-яка тварина буде відчувати неприємне відчуття.

Але і тут землекоп блищить своєю унікальністю. Здавалося б, через відсутність хутра цей звір дуже вразливий, але його шкіра ніяк не реагує на кислотні опіки, а все тому, що землекоп попросту позбувся чутливих нервових закінчень.