Волинська область. Центр Волинської області. Волинська область - карта
Волинська область (карта України, наведена в цій статті, демонструє її місце розташування) знаходиться в північно-західній частині України, в зоні Полісся. Північна її частина межує з Білорусією (Брестською областю), східна - з Рівненською областю, південна - з Львівською, а західна - з Польщею.
Волинь - це історичне місце, тут споконвіку вершилися значимі дії в історії Русі, часом трагічні і важкі. Така багата подіями доля регіону не могла не відбитися на його зовнішньому вигляді, не залишити слід у вигляді архітектурних та історичних пам`яток, яких на Волині нараховують більше восьми сотень.
Рельєф і клімат
Рельєф місцевості переважно рівнинний. Велика частина території розташована в межах Поліської низовини, а менша - південна - знаходиться на північно-західній околиці Волинської височини, що обривається на північ уступом в 20-60 метрів. Волинська область характеризується помірно-континентальним кліматом. Зима тут м`яка, літо - тепле. Середня температура в січні складає мінус 4,5 градусів за Цельсієм, у липні - плюс 18,6 градусів. Опадів випадає 550-600 мм на рік. У північній частині регіону протікає річка Прип`ять. Праві притоки цієї водної артерії (Тур`я, Стир та Стохід) перетинають область з півдня на північ. За кордоні з Польщею протікає ще одна річка - Західний Буг. У загальній складності по території області протікає понад 130 річок, їх загальна довжина складає більше трьох тисяч кілометрів. Всі водні артерії відносяться до басейнів Західного Бугу та Дніпра. Більшість водойм беруть свій початок за межами її територій. Карта Волинської області (Україна) рясніє зображеннями річок і річечок.
Географія
Грунту лісостеповій частині Волинської області опідзолені сірі і темно-сірі, а також чорноземи. Поліська частина характеризується дерново-підзолистими, а також різними болотними (у тому числі торф`яними). Середня смуга - дерново-підзолистими і перегнійно-карбонатними (найбільш родючими). Волинська область умовно ділиться на три зони - лісостепову, южнополесскую і северополесскую. Перші дві знаходяться в районі Волинсько-Подільської височини. Северополесская зайняла боле 75 відсотків території області. Особливість цієї зони - плоска низовина, покрита болотами і лісами. Волинь має великі запаси мінерально-сировинних природних ресурсів - це вугілля, карбонатні породи, торф, природний газ, сапропель, проте більшість з них не мають промислового значення.
Волинська область: райони
Область ділиться на шістнадцять адміністративних районів: Володимир-Волинський, Горохівський, Іваничівський, Ківерцівський, Ковельський, Камінь-Каширський, Локачинський, Луцький, Любешівський, Любомльський, Маневицький, Ратнівський, Рожищенський, Старовижевсій, Турійський та Шацький. Всього на її території 1087 населених пунктів, з них 1054 сільських, 33 міських, у тому числі 22 селища міського типу і 11 міст. Волинська область (Луцьк - адміністративний центр) має чотири міста обласного значення (Луцьк, Ковель, Володимир-Волинський, Нововолинськ) і сім міст районного значення (Горохів, Берестечко, Камінь-Каширський, Любомль, Ківерці, Устилуг та Рожище).
Економіка
Головними галузями спеціалізації регіону є сільське господарство, транспорт і промисловість (переважно харчова). Провідної економічної галуззю є аграрно-промисловий сектор, що забезпечує половину сукупного продукту. Так, сільським господарством взято курс на спеціалізацію у тваринництві м`ясо-молочного напрямку, крім того, на виробництво цукрових буряків, картоплі, зерна і овочів. Виготовленням промислової продукції зайнято 167 підприємств. Основні галузі - це харчова, паливна, хімічна та машинобудування. На підприємствах Волинської області виробляють підшипники, водолічильники, прилади контролю, машини для кормовиробництва і тваринництва, вироби з пластмас, лінолеум, рубероїд, тканини, цегла, меблі, консерви, макаронні, ковбасні, кондитерські та горілчані вироби та багато іншого. Приватний сектор налічує майже чотири тисячі малих підприємств і тридцять тисяч фізичних підприємців. Завдяки чому зайнята десята частина від працездатного населення Волинської області. Малі підприємства регіону виробляють майже десять відсотків продукції, забезпечують п`яту частину надходжень до бюджету на всіх рівнях.
Промисловість
Сировинна база Волині представлена наступними корисними копалинами: природний газ, кам`яне вугілля, фосфорити, мідь, крейда будівельна, камінь будівельний, гелій, сапропель. Крім того, тут здобуваю цегельно-черепична сировина, торф, пісок скляний і будівельний, цементна сировина. Харчова промисловість регіону представлена більш півсотнею підприємств, флагманами цієї галузі є Володимир-Волинський, Горохівський, Гвідавскій цукрові заводи. Машинобудівний комплекс очолює ТОВ «Луцький підшипниковий завод» - промисловий центр Волинської області. Він є монополістом з виробництва голчастих і конічних підшипників. Ще одним унікальним машинобудівним заводом є ВАТ «Електротермометрія», він виробляє боле вісімдесяти відсотків різноманітних лічильників України. Серед підприємств, що випускають будівельні матеріали, можна відзначити «Луцький картонно-руберойдовий комбінат».
Сільське господарство
Волинська область відома своїм молочно-м`ясним тваринництвом і рослинництвом (Цукровий буряк, зерно, льон, картопля). Товаровиробники сільгосппродукції підтримують економічні зв`язки з багатьма країнами СНД, Західної та Східної Європи. На експорт виробляються такі товари: сухе молоко, цукор, м`ясопродукти та інші. Як негатив можна відзначити збереження тенденції до скорочення поголів`я кіз, овець і великої рогатої худоби.
Населення
Останнім часом зафіксовано незначне збільшення населення на Волині, на відміну від інших областей України, де з кожним роком кількість населення продовжує скорочуватися. Демографічна ситуація в регіоні відрізняється від всеукраїнської більш високим показником народжуваності і більш низьким - смертності. Як наслідок, природний спад населення народжуваність перевищує природне зменшення населення.
Національний склад в області однорідний - 95 відсотків українців. У великих містах Волині питома вага українців на тлі загальної чисельності дещо знижується, а в районах навпаки, досягає часом 99 відсотків. На частку російських, загалом по регіону, доводиться чотири відсотки. Проживають тут білоруси, чехи, поляки, німці, словаки та представники інших національностей.
Релігії
Волинська область характеризується домінуючим релігійним течією - православним християнством. Конфесійна структура якого представлена переважанням громад Української Православної Церкви Московського Патріархату, частка Київського Патріархату значно нижче. Можна відзначити, що на території області повністю відсутні старообрядницькі громади, а унітарство має незначне поширення.
Це цікаво знати
1. «Волинське диво». У Маневічевском районі біля села Оконськ в невеликому озері знаходяться Оконські джерела. Що вони собою являють? Це два дуже потужних цілющих джерела, що б`ють цілий рік, вони не замерзають навіть у найлютіші морози. Дивним є те Тфакт, що ця цілюща вода абсолютно не піддається газування.
2. карстових озеро Світязь, що знаходиться біля селища міського типу Шацьк (Волинська область), має максимальну глибину п`ятдесят і чотири метри. Воно є найглибшим в Україні.
3. У Зимненському Святогірському православному монастирі можна побачити унікальну чудотворну ікону Божої Матері. Вона вважається однією з найсильніших святинь християнської церкви, яка в період радянської влади зникала чудесним чином.
4. На Волинській землі народилася Ф. Каплан, яка в серпні 1918 року здійснила замах на вождя світового пролетаріату В. І. Леніна. Цікавим є той факт, що за рекомендацією Дмитра Ульянова (Брата Леніна) Каплан направили в 1917 році в Харківську очну клініку, де їй зробили вдалу операцію - відновили зір. А вже через рік вона здійснює теракт.
5. У п`ятнадцятому столітті, за часів правління короля Вітовта, тут, в Луцьку, пройшов з`їзд найбільших правителів Європи. Вони обговорювали ймовірну загрозу з боку Османської імперії.
6. На купюрі номіналом 200 гривень поруч з Лесею Українкою знаходиться зображення Замку Любарта в Луцьку.
7. У Ковелі знаходиться найбільший пам`ятник поетові Тарасу Григоровичу Шевченку. Його вага склала двадцять тонн, а висота більше семи метрів, встановлений він на чотириметровому пагорбі.