Червоне Село (Ленінградська область) - одне з найкрасивіших передмість Санкт-Петербурга

У давнину в російській мові слово "червоний" вживалося дещо в іншому сенсі - гарний, прекрасний, пригожий. Тому на землі російської чимало селищ, які носять назви "Червоний", "Червоне" або "Червона". Одним з них є місто Червоне Село (Ленінградська область), який входить до складу однойменного району Санкт-Петербурга.

Історія

Це місто було засновано за Петра Першого, ще в 1714 році. Саме тоді в цьому містечку почалося будівництво першої в Росії паперової млини. Для будівельних і виробничих потреб з підмосковного села Красне сюди переправили кріпаків. Їх розселили неподалік від місця майбутньої млини. Час йшов, селище розросталося, і його стали іменувати так само, як і рідне селище робітників.

Червоне село перебувало в мальовничій місцевості, серед лісів і озер. Цар Петро подарував його своїй дружині, Катерині Першою, а та звеліла відбудувати тут дерев`яний палац і церковцю (на жаль, вони не вціліли до наших днів). У 1735 році на виділені Ганною Іванівна кошти була побудована нова кам`яна Троїцька церква Святої Катерини Великомучениці. Сьогодні вона є однією з найдавніших церков у всій Ленінградської області. Під час правління Катерини Другої Червоне село стало розвиватися в іншому напрямку, у військовому. Тут були розквартировані гвардійці Петербурзького гарнізону. До 1811 року цей селище офіційно називався "Дворцовое Червоне село". Ленінградська область ж до 1914 року називалася Санкт-Петербурзької губернією. Після цього вона була перейменована ще двічі. А ось назва міста залишилося незмінним до наших днів.

Червоне Село - військова столиця Росії

Як вже було зазначено вище, ще при Катерині ІІ в цій місцевості проводилися військові маневри. У роки правління Олександра Першого Червоне село і його околиці повністю перетворилися в літню військову столицю імперії. Його молодший брат, великий князь Михайло Павлович, боготворивший військова справа, відбудував поряд з казармами для себе скромний дерев`яний палац і проводив з військами практично весь свій час. Всі теплі місяці в році тут проводилися навчання і паради, на яких був присутній сам імператор.

Радянських часів

Після жовтневої революції в Червоному селі зосередилися сили білогвардійської армії. Звідси вони готувалися до штурму Петрограда. У 1925 році селище Красне село отримало статус міста, і з цього моменту він став розвиватися по новому шляху. Однак у роки Вітчизняної війни фашисти, змітаючи все навколо, увірвалися в Червоне Село. Ленінградська область була окупована німецькими загарбниками, а сам Ленінград опинився в блокаді. Після закінчення війни Красносільці стали приводити свій напівзруйнований місто в порядок. Були побудовані нові багатоповерхові будинки, школи і дитячі садки, лікарні та інші установи.

Новий час

Як вже було зазначено вище, датою заснування міста Червоне Село (Ленінградська область) є 1714, отже, цього року в середині вересня (за рішенням влади міста Санкт-Петербург) він урочисто відзначить своє трьохсотріччя. За своїм статусом місто вважається муніципальним освітою, в анклав якого входять села Хвойне і Можайський. У його складі також виділяють 2 історичних району - Скачки (між лінією Гатчинському залізниці та Гореловскім шляхопроводом) і Можайський-Дудергоф (між Червоним Селом і озерами Дудергофа). Особливого інтересу для туристів тутешні місця не уявляють, хіба тільки знаменита Троїцька церква, розташована в центрі міста Червоне Село (Ленінградська область). Як дістатися сюди, в принципі, знає в Санкт-Петербурзі кожен. Він знаходиться всього лише 11 кілометрів від північної столиці, на пагорбах Іжорської височини. Тут же, біля підніжжя пагорба, розташовується Безіменне озеро - улюблене місце відпочинку петербуржців. До речі, в 2011 році воно було визнано екологами найчистішим у всій області. Через це місце проходить лінія залізниці Гатчина-Балтійськ - Санкт Петербург. Станція "Червоне Село" знаходиться на східній околиці міста. Приїхати сюди можна також автотранспортом по Таллінському шосе, витративши на шлях всього лише 15-20 хвилин.

Червоне Село, Ленінградська область: пам`ятки та природні пам`ятки

Містечко з точки зору архітектури не представляє великого інтересу. Тут мало що збереглося з тих часів, коли він вважався річної військової столицею імперії. Найкрасивішим будівлею в місті, безумовно, є церква Святої Трійці, яка була побудована ще при Ганні Иоанновне і являє собою чудовий зразок архітектури епохи бароко. Проте з цих часів її довелося кілька разів реставрувати, в результаті чого вигляд храму був частково змінений. У місті також діє церква Олександра Невського. Від палацових споруд сьогодні збереглося тільки двоповерхова будівля кухні одного з царських палаців, а також нічим не примітне дерев`яна будівля палацу великого князя Михайла (молодшого сина Павла Першого). За радянських же час у місті був споруджений меморіал пам`яті героїв Великої вітчизняної війни. Серед визначних пам`яток міста можна також виділити музей "Мости", присвячений історії розвитку залізничного транспорту в Росії.

Де можна зупинитися в місті Червоне Село (Ленінградська область): готелі та мотелі

Санкт-Петербург - красиве місто Росії. Щорічно мільйони туристів приїжджають сюди, щоб оглянути його численні пам`ятки. Вони розміщуються або в самому місті, або в його передмістях. У Червоному Селі практично немає великих готелів, тільки невеликі сімейні готелі. Напевно, тому містечко не дуже популярний з точки зору туризму. Серед гостьових будинків цього передмістя Санкт-Петербурга можна відзначити міні-готель RedVill. Тут можна знайти цілком пристойний сервіс та смачну кухню.

Висновок

Ленінградська область багата визначними пам`ятками. Тут на кожному кроці можна зустріти унікальні пам`ятки архітектури та історії. Ці місця також знамениті красивими природними ландшафтами. Наприклад, вид, що відкривається з Іжорської височини, на якій розташовується місто Червоне Село, настільки прекрасний, що може вразити уяву навіть найвибагливішого естета, а озеро Безіменне, розташоване в долині під височиною, вважається найчистішим і кращим місцем відпочинку для мешканців прилеглих районів.