Собор Казанський в Санкт-Петербурзі: історія, фото та адресу. Чим цікавий Казанський собор (Санкт-Петербург)?

Санкт-Петербург по праву є культурною столицею нашої Батьківщини. Музеї, театри, пам`ятники архітектури, храми, собори без приховування розкажуть яскраву, а часом трагічну історію Росії. Свідком минулих століть є величний собор Казанський в Петербурзі.

Різдвяна (Казанська) церква

На місці, де зараз знаходиться Казанський собор, до 1801 стояла Різдвяна церква. Була вона зведена за наказом імператриці Анни Іоанівни. Будівництво церкви Різдва Богородиці тривало три роки (1733-1736 рр.). 23 червня 1737 церква в присутності імператриці урочисто освятили. А через кілька днів у храм внесли Казанську ікону Божої Матері. Цю реліквію в 1708 році привіз ще Петро I. Церква стала справжньою окрасою Невського проспекту. 58-метрова багатоярусна дзвіниця являла собою воістину шедевр зодческая мистецтва. Архітектором Різдвяної церкви є М. Г. Земцов. За часів правління Єлизавети Петрівни храм отримав статус собору.

Собор Казанський в Санкт-Петербурзі. Історія будівництва

Але через півстоліття будівля постаріла і перестало відповідати сформованому на той час ошатному зовнішності Невського проспекту. Тому було прийнято рішення повністю перебудувати Казанський собор. У 1799 році за наказом царя Павла I був оголошений конкурс на проект нового храму. Однією з вимог правителя було те, що він повинен бути схожим на римський собор Святого Петра, зведений зодчим епохи Відродження Мікеланджело Буонарроті. Перед архітекторами було поставлене складне завдання: в невелике вже сформувалося простір вимагалося вписати монументальна споруда з колонадою. До того ж за православними канонами вівтар обов`язково повинен був бути звернений на схід. Отже, фасад будівлі повинен був виходити не так на Невський проспект, а на Міщанську вулицю (нині Казанську).

Свої проекти представили багато видатні архітектори, такі як Гонзага П., Вороніхин А. Н., Камерон Ч. і Тома де Томон Ж. Ф. Спочатку Павлу I до душі припав проект Ч. Камерона, але після сприяння графа Строганова будівництво було довірено сорокарічного архітекторові Воронихина Андрію Никифоровичу. У 1800 році собор Казанської Божої Матері стали зводити південніше Різдвяної церкви. Весь цей час храм продовжував працювати. Собор Казанський в Санкт-Петербурзі планували звести за чотири роки, але будівництво затяглося на довгих одинадцять років. Воно проходило на тлі великого патріотичного піднесення, причиною якого стала пропозиція графа Строганова задіяти в роботі тільки російських майстрів. Весь будівельний матеріал теж був вітчизняним. Робота, в якій були задіяні тисячі кріпаків, проходила в дуже важких умовах, техніка практично повністю була відсутня. Проте за одинадцять років вдалося звести шедевр архітектурного мистецтва. У висоту храм досягає 71 метра, на ті часи - справжній велетень. Собор Казанський в Санкт-Петербурзі став величним пам`ятником російського зодчества.

Архітектура

Як було сказано вище, будівництво Казанського собору було нелегким завданням. Так як за православними канонами вівтар повинен бути звернений на схід, парадний вхід виходить на Міщанську вулицю. На Невський же проспект собор виходить боковою стіною. Вороніхин вибудував невелику напівкруглу площа, яку окреслює колонада з 95 колон. А ліворуч і праворуч вона завершується монументальними порталами. Колонада закриває основне тіло собору, в центрі неї відзначений парадний портик. І у людей складається враження, що парадний вхід в храм знаходиться саме тут. Собор виконаний у формі латинського хреста, над средокрестием підноситься грандіозний купол.

Оздоблення

Собор Казанський в Санкт-Петербурзі вражає своєю красою і величчю. Велику увагу було приділено зовнішній і внутрішній обробці. Над скульптурами і барельєфами працювали багато відомих майстрів, такі як І. П. Прокоф`єв (бронзова фігура Андрія Первозванного, барельєф «Воздвиження мідного змія»), С. С. Піменов (скульптури Володимира Рівноапостольного та Олександра Невського), І. П. Мартос ( бронзова фігура Іоанна Хрестителя, барельєф «источение води Мойсеєм у пустелі»), Ф. Г. Гордєєв (барельєфи «Благовіщення», «Поклоніння пастирів», «Поклоніння волхвів», «Втеча в Єгипет»). Для внутрішнього оздоблення були написані ікони кращими художниками початку 19 століття: О. А. Кіпренського, В. Л. Боровиковським, В. К. Шебуєва, Г. І. Угрюмовим, Ф. А. Бруні, К. П. Брюлловим. Для зовнішнього оздоблення використовували мармур, шунгіт, яшму, фінський граніт.

Собор в середині 19 століття

Через рік після освячення в храмі був відслужений молебень на честь відправки російських військ на війну. Михайло Іларіонович Кутузов також вирушав командувати військами з цих стін. Собор Казанський в Санкт-Петербурзі став останнім притулком цього великого полководця, поховали його в склепі храму. А ще через рік тут відбувалися святкування на честь повної перемоги російських воїнів над французькими завойовниками. Собор Казанський (Санкт-Петербург) став пам`ятником російської військової слави. У ньому зберігалися трофеї, привезені з війни.

Доля собору в постреволюційний період

Важка доля чекала храм після 1917 року. Богослужіння в ньому припинилися. З купала зняли хрест, а на його місці поставили позолочену кулю зі шпилем. Собор Казанський (Санкт-Петербург) був перетворений на Музей історії релігії та атеїзму. Багато ікони були передані Державному російському музею. Ікону ж Казанської Божої Матері перенесли в Князь-Володимирський музей. Внутрішній простір було поділено на експозиційні зали. В результаті переробок інтер`єр сильно постраждав, частина майна була попросту розграбована. У 1941 році Музей історії релігії та атеїзму тимчасово закрили, а в соборі влаштували виставки під назвами «Вітчизняна війна 1812 року» та «Військове минуле російського народу». Під час Великої Вітчизняної війни від бомбувань німецько-фашистських загарбників дуже сильно постраждав Санкт-Петербург. Казанський собор, фотографії якого представлені в статті, не став винятком. У храм потрапило декілька снарядів. Після війни була проведена його реставрація.

Собор в наші дні

1991 став новою віхою в історії храму - його знову відкрили для богослужінь. У цьому ж році собору була повернута ікона Казанської Божої Матері. А ще через три роки на купол знову поставили золотий хрест. У 1998 році над Казанським собором зазвучав дзвін, до нього знову «повернувся голос». Дзвін був відлитий на Балтійському заводі. У 2003 році цей же завод передав храму чотиритонний дзвін, який став найбільшим в Казанському соборі. А в 2000 році собор став кафедральним. У храмі часто проходять богослужіння за участю вищих чинів православної ієрархії. 12 вересня щороку від Казанського собору йде хресний хід до Олександро-Невської лаври. За всю історію храму в ньому змінилося безліч настоятелів. Зараз настоятелем є протоієрей Павло Григорович красноцветов 1932 року народження.

Адреса та години роботи

Казанський собор розташований за адресою: Санкт-Петербург, проспект Невський, будинок 25. Храм працює щодня: у будні дні з 8.30, у вихідні з 6.30. Вхід в собор вільний.