Нікольський собор у Санкт-Петербурзі. Собори Санкт-Петербурга

Серед чималого числа православних храмів Санкт-Петербурга Свято-Нікольський кафедральний собор займає особливе місце. Це один з найстаріших храмів такого масштабу у всій столиці Російської імперії. Він виділяється і яскравою виразністю своєї архітектури, і безліччю обставин російської історії, пов`язаних з ним за більш ніж два з половиною століття його існування.

Передісторія будівництва

Нікольський собор у Санкт-Петербурзі був зведений в період царювання імператриці Єлизавети Петрівни. Своїм існуванням він багато в чому зобов`язаний такому видному історичному діячеві петровської епохи, як князь Михайло Голіцин. У період правління дочки Петра Першого він займав адміністративну посаду президента Адміралтейства-колегії. Саме від цього високопоставленого державного вельможі виходила ініціатива, згідно з якою на місці існуючої дерев`яної церкви в районі канонерського вулиці повинен бути зведений капітальний кам`яний Свято-Нікольський собор. За старовинною православної традиції в Росії Святий Миколай вважався покровителем моряків і всіх, хто так чи інакше був пов`язаний з морем. Задум Михайла Михайловича Голіцина отримав найвищу монарше схвалення.

Як зводився храм

Нікольський собор у Санкт-Петербурзі був побудований за дев`ять років. При рівні розвитку будівельної техніки середини вісімнадцятого століття це досить невеликий термін. Для порівняння: зведення знаменитого Ісаакіївського собору в наступному столітті продовжувалося більше сорока років. Місце для будівництва собору було обрано не випадково. У цій частині міста постійно жили моряки, кораблебудівники і чиновники Військово-морського департаменту. До цього ж морському відомству ставився і архітектор собору С.І. Чевакинский. Мала також значення і близькість таких водних шляхів, як Фонтанка і Катерининський канал. Крім іншого, за ним було зручно доставляти матеріали для великого будівництва. А недоліку в кріпак робочій силі у князя Голіцина бути не могло.

Архітектурні особливості

У стилістичному відношенні Нікольський собор у Санкт-Петербурзі представляє собою видатний зразок так званого "єлизаветинського бароко". Для більшості архітектурних творів цієї стилістики характерні масштабність будівель, химерність декоративного оформлення фасадів та інтер`єрів. Будівля Нікольського кафедрального собору має традиційну хрестоподібну планування і п`ятиглавий компоновку основних архітектурних об`ємів верхнього ярусу. Фасади яскраво декоровані в характерній для російського бароко двокольорового гамі. Вінчають споруда п`ять позолочених куполів, що піднімаються над дахами навколишніх кварталів. Доповнює храмовий комплекс окремо стоїть чотириярусна дзвіниця з гострим шпилем.

Собор російських моряків

Нікольський кафедральний собор у Санкт-Петербурзі спочатку був позначений у проекті як "морська полкова церква". І немає нічого дивного в тому, що в російську історію йому судилося увійти в ролі головного символічного храму, що об`єднує всіх російських моряків. Саме тому поруч із собором розташований меморіальний обеліск на честь російських моряків, загиблих у битві під Цусімою, а в самому храмі встановлено пам`ятні знаки на честь екіпажу атомного підводного човна "Комсомолець" та інших судів, що не повернулися до свого причалу з далеких походів. У Свято-Нікольському соборі регулярно проходять богослужіння на честь тих, хто перебуває далеко від рідного берега. Щорічно в серпні в стінах храму звершується поминальна служба по морякам атомної підводного човна "Курськ". Слід пам`ятати, що Нікольський храм найстаріший, але далеко не єдиний собор військово-морського флоту в Росії.

Собори Санкт-Петербурга

Будь-яке архітектурний твір завжди існує в контексті безпосереднього і більш віддаленого оточення. Саме тому цікаво подивитися на Нікольський собор у Санкт-Петербурзі на тлі всього міста. Нова столиця Російської імперії будувалася, на відміну від Москви, аж ніяк не хаотично. І загалом містобудівній задумі чітко простежується те значення, яке держава надавало церкви як одному з головних підвалин суспільного буття. Якщо подивитися на план міста, то неможливо не помітити, що величні православні собори розташовані практично у всіх вузлових точках північної столиці. Вони дуже різні за своїм архітектурним рішенням, але в них, крім іншого, чітко простежується ідея державного імперської величі. Характерно, що в столиці Російської імперії, крім традиційних православних соборів, можна виявити і католицькі костели, протестантські кірхи і мусульманські мечеті. Жоден з народів, включений в імперію, що не був обділений у релігійному відношенні. Особливе місце в Санкт-Петербурзі і його околицях займають храми, присвячені морському покровителю, Святому Миколі Угодника. До речі, він традиційно був на Русі одним з найбільш шанованих святих.

Морський Нікольський собор, Кронштадт

Не менш значущим для російських моряків є православний храм, розташований на острові у фінському затоці в гирлі Неви. Головною базою російського флоту традиційно вважався Кронштадт. Нікольський собор, що підноситься над його узбережжям, видно здалеку. У цьому й полягав задум його творців - на нього можна орієнтуватися як на маяк всім, хто наближався до столиці імперії з балтійського напряму. Грандіозний собор був закладений на якірній площі міста Кронштадта в 1903 році, а завершено через десять років. Незадовго до початку Першої світової війни відбулося його освячення. В урочистому молебні з цієї нагоди брала участь імператорська сім`я.

Архітектура Морського Нікольського собору в Кронштадті

Грандіозне купольное споруда нагадує своїм зовнішнім виглядом знаменитий Софійський собор у Константинополі. Саме цей класичний архітектурний образ був взятий за основу архітектором В.А. Косяковим. Найсильніший візантійський вплив відчувається і в декоративному оформленні фасадів та інтер`єрів. До їх створення були залучені кращі майстри, зібрані з усієї Росії. Проект храму в Кронштадті отримав височайше затвердження і державне фінансування будівництва. Бюджет його був одним з найбільших в російській історії, він наближався до двох мільйонів рублів. Російська імперія не шкодувала коштів для знакових архітектурних творів, які повинні були символізувати її велич.

Після революції

Доля Морського Нікольського собору в Кронштадті в радянський час була незавидною. Богослужіння проводилися в ньому до 1927 року. А надалі храмом він бути перестав. У його стінах черзі розміщувалися кінотеатр, клуб, концертний зал. А з 1974 року там функціонував філія Центрального військово-морського музею. При цьому зводилися внутрішні перегородки, і наносився непоправної шкоди історичним інтер`єрах. Рішення про повернення собору Російської православної церкви було прийнято вже на початку нинішнього століття. Був проведений необхідний обсяг реставраційних робіт. 19 грудня 2005 вперше за довгі роки в Морському Нікольському соборі в Кронштадті відбулося урочисте богослужіння. Божественна літургія була проведена в день пам`яті святого Миколая Чудотворця.