Лікувально-оздоровчий туризм

Лікувально-оздоровчий туризм по значущості є, мабуть, одним з головних, адже в його основі лежить не проведення часу, а турбота про основну життєвої цінності - здоров`я людини. У всьому світі через прискореної урбанізації у людей спостерігаються погіршення діяльності життєзабезпечуючих систем і зменшення функціональних можливостей організму, виникнення небезпечних захворювань.

В організмі накопичується втома - розумова і фізична, ось чому сьогодні всюди так актуальне питання про здоровий спосіб життя. Дуже багато хто прагне підтримувати в нормі фізичну форму, не забуваючи при цьому і про духовне збагачення.

Ось чому лікувально-оздоровчий туризм в усіх країнах так прискорено розвивається сьогодні. Буквально за останні десять років кількість людей, які суміщають свій відпочинок з терапією, збільшилася на нашій планеті на 10%.

Курортологія як лікувальний відпочинок існує ще з часів стародавніх греків, які для відновлення свого здоров`я вирушили в Епідаврі - в святилище цілителя Асклепія, де для них були побудовані школи гімнастики - палеастри, лазні і готелі. Ще в Римській імперії лікували мінеральними водами, про що свідчать руїни споруд у багатьох сьогодні вже популярних європейських курортах.

Лікувально-оздоровчий туризм як різновид відпочинку має багато відмінних особливостей. По-перше, мінімальний термін проживання на курорті повинен бути близько трьох тижнів, тільки так можна досягти відчутного ефекту. По-друге, ціна за перебування на курорті набагато вища, ніж в звичайному туристичному центрі.

І хоча сьогодні цей різновид туризму розробляє порівняно дешеві тури, проте більшість відпочиваючих - це заможні клієнти, які замість стандартного набору медичних послуг орієнтуються на індивідуальні програми для терапії. Інша особлива риса, яка відрізняє лікувально-оздоровчий туризм - це віковий ценз відпочиваючих, який раніше схилявся до старшого покоління. Проте останнім часом і цей ринок зазнає змін: все більш широке коло споживачів, в тому числі і в рамках корпоративних путівок, відвідують поліфункціональні оздоровчі центри.

Лікувально-оздоровчий відпочинок переслідує такі цілі: створити по-справжньому комфортні умови для терапії, оздоровлення і відновлення організму людини. При цьому він використовує всі свої ресурси: бально-, климато-, Пелоїдо-, фіто-, айро-, талассо-, спелеотерапію і т.д.

Лікувально-оздоровчий туризм в Росії бере свій початок з Північного Кавказу. Саме тут в 19-му столітті в Желєзноводську, П`ятигорську, Єсентуках були відкриті перші бальнеологічні курорти, а потім почали формуватися і кліматичні в Сочі, Ялті, Євпаторії і в інших регіонах Кримського узбережжя Чорного моря.

Сьогодні найпопулярнішими російськими курортами є грязьовий і кліматичний курорт Анапа, бальнеологічні санаторії Аршан в Бурятії, Белокуриха Алтайського краю, Дарасун в Читинській області, курортна група «Мінеральні Кавказькі води» - Кисловодськ, Геленджик, П`ятигорськ, Єсентуки, Желєзноводськ, а також клімато-бальнео-грязьові будинки відпочинку в Світлогорську, Зеленогорську, Відрадному, Кульдур, Нальчику, Паратунка, Адлері, Дагомисі, Хосте і т.д.

Розвитку туризму оздоровчого та лікувального напряму сприяють певні природні умови, наприклад, наявність таких ресурсів, які в змозі забезпечити ефективне поєднання відпочинку і відновлення здоров`я та працездатності людей, а також таких факторів, які позитивно впливають на внутрішній, психологічний світ людини.