Столиця Сурінаму - Парамарібо
На півночі «палаючого» материка - Південної Америки, омивається водами Атлантики, знаходиться невелика держава Сурінам. Країна, де безплідні піски і сухі савани сусідять із екваторіальними вологими лісами.
Корінними племенами цих земель були каріби і араваки. З сімнадцятого століття тут почали висаджувати плантації цукрової тростини і кави, на яких тодішні поневолювачі - голландці - використовували працю африканських рабів. У шістдесятих роках дев`ятнадцятого століття рабство було скасовано, і в колонію стали прибувати іммігранти з Індонезії та Індії. А 1975-му країна стала незалежною.
Головним містом і найбільшим портом держави є побудована на однойменній річці Суринам столиця Парамарібо з населенням понад 200 тисяч осіб.
Її заснували французькі колоністи в середині сімнадцятого століття на місці невеликого індіанської села, зробивши столицею колонії. Проте через десяток років столиця Сурінаму була захоплена голландцями. Взагалі, дуже багато чого в Парамарібо пов`язано з впливом голландської культури - будинку, архітектурні споруди, канали.
Столиця Сурінаму є своєрідним історичним пам`ятником, присвяченим боротьбі країни за незалежність. Вона постійно руйнувалася, але кожен раз, хоч і повільно, відновлювалася. З колоніального періоду в ній збереглося тільки кілька старих церков і будівель, які знаходяться під охороною ЮНЕСКО.
В історії Сурінаму багато яскравих прикладів жорстокості рабовласників і колонізаторів, від якої страждали практично всі народи Південної Америки. Початковий період незалежності країни також ознаменувався розквітом наркоторгівлі і корупції керівництва держави, що не приділяє ніякої уваги її розвитку.
Столиця Сурінаму є основним транспортним вузлом і центром комерції та промисловості. Через цей порт вивозиться все, чим на сьогодні багата країна: це боксити і алюміній, цукровий очерет і деревина, цитрусові і рис.
Столиця Сурінаму - дуже зелене місто. Парамарібо буквально повністю засаджений рослинністю, у тому числі і вічнозеленими деревами. А в навколишніх густих екваторіальних лісах можна зустріти навіть пум, мавп, ягуарів, тапірів.
Назва Парамарібо з мови індіанського племені тупі-гуарані перекладається як «місто великої води». Сьогодні тут проживають не тільки нащадки іммігрантів, які приїхали сюди в кінці дев`ятнадцятого століття, але й креоли, індіанці, індонезійці, європейці та індійці.
Історичний центр Парамарібо поєднує в собі традиції багатьох культур, тому тут мирно сусідять мечеті, римо-католицький храм і синагоги.
Оскільки столиця Сурінаму не надто багата історичними пам`ятками, туристів сюди приваблюють різні екстремальні розваги і різні види водного спорту, для занять якими тут є великі можливості. Наприклад, дуже популярний маршрут, який організовується з Парамарібо вгору по річковому течією Сурінаму до міста Маллобі і водосховища, в околицях якого знаходиться прекрасний національний парк Браунсберг, з водоспадами Лео і Ірене.
Російському жителю ця далека країна знайома з пісні Агузарової про «місто ранкової зорі» - столицю Сурінаму.