Вологі екваторіальні ліси

Вологі екваторіальні ліси часто називають легенями всієї планети, і в цьому є чимала частка істини. Величезна кількість зелених рослин завдяки процесу фотосинтезу щохвилини перетворять вуглекислий газ в необхідний всьому живому кисень. Чим же пояснюється спостережуване в цих місцях буйство рослинності?

Однією з причин є велика річна кількість опадів, що випадають (більше 2000 мм) і сприятливий температурний режим - від +25 до +28 градусів Цельсія. Хоча влітку в багатьох країнах стовпчик термометра часто піднімається і вище 30 градусів, через високого рівня вологості +25 в екваторіальних лісах суб`єктивно сприймається як вкрай некомфортна і спекотна погода.

Колись вологі екваторіальні ліси поставили перед ботаніками серйозне питання: чому при такому розмаїтті рослинності місцеві грунту відносно бідні на гумус? Але відповідь була знайдена. Виявилося, що через часті дощі родючий шар не може нескінченно накопичуватися - він змивається в ріки потоками води. Крім того, самі рослини тут же поглинають залишилися мікроелементи.

В даний час багато екологічні організації попереджають: якщо вологі екваторіальні ліси продовжать вирубувати з тією ж швидкістю, що і зараз, то вже люди наступного покоління можуть не побачити всіх красот вічнозелених лісів. Всього якихось сто років тому ці ліси займали не менше 12% від усієї площі земної суші, а тепер ця цифра ледве перевищує 5%. Легко підрахувати, що при збереженні тієї ж інтенсивності вже через 60-70 років замість дерев на вирубках залишиться одна трава. А так як кількість опадів визначається випаровуванням вологи з лісів, навіть трава може стати рідкістю при зникненні дощів. Клімат і рослини формують дуже складну взаємозалежну систему, тому бездумне втручання людини може призвести до трагічних наслідків. Більш докладно ознайомитися з результатами досліджень екологічних організацій можна на їх сайтах або в друкованих виданнях.

Вологі екваторіальні ліси Африки простягаються в центральній частині континенту, а також в області вздовж екватора. Однак було б помилкою стверджувати, що такі ліси - прерогатива лише африканців. Набагато більш великі вологі екваторіальні ліси Південної Америки. Тут вони займають майже 30% площі суші.

Чим же вологі ліси так приваблюють учених? Відповідь криється в колосальному розмаїтті життєвих форм. Так, у лісах з помірним кліматом на площі в один гектар можна нарахувати відносно небагато видів дерев. Наприклад, сосновий бір (переважають сосни), березовий гай та ін. Все абсолютно інакше відносно вологих лісів - на тій же площі уживаються понад 80 видів. Їх життєві цикли так тісно переплетені між собою, що навіть заслужені дослідники тропічних лісів визнають, що до повного розуміння всіх взаємозв`язків ще дуже далеко. Звичайно ж, одними лише рослинами різноманітність не вичерпується. Подібні лісу служать домом для безлічі членистоногих, плазунів і ссавців. Адже велика кількість рослин гарантує їжу самим різним травоїдним. Наведемо приклад: якщо взяти площу екваторіального лісу зі стороною квадрата 10 кв. км, то на ній можна нарахувати понад 100 видів метеликів, більше 120 видів ссавців і не менше 400 - птахів.

У порції повітря, що потрапляє в наші легені з кожним вдихом, знаходиться частина кисню, «народженого» в екваторіальних «зелених легенів» планети. Як же захистити їх від вирубок? Звичайно ж, просто влаштовувати демонстрації і мітинги - малоефективно, але давня мудрість стверджує, що далека дорога починається лише з одного маленького кроку. Так і щодо лісів: дбайливе ставлення до природи в місцях свого проживання - це той самий невеликий крок.