Олександрійська колона. На Двірцевій площі і в російській історії
Безумовною архітектурною домінантою Палацовій площі Санкт-Петербурга є знаменита Олександрійська колона. Образ її з дитинства входить у свідомість кількох поколінь російських людей, навіть тих, хто ніколи не бував на берегах Неви. Але хрестоматійні вірші Пушкіна, де вона згадується, відомі кожному. При цьому далеко не кожен згадає, що споруджена була Олександрійська колона на честь відзначення перемоги російської зброї над Наполеоном в Вітчизняній війні 1812 року. Нерідко вона сприймається не більше ніж вісь симетрії архітектурного ансамблю і центр загальної композиції, що поєднує в єдине ціле геніальні творіння Россі і Растреллі. Звичайно ж, це проста умовність, але її прийнято вважати символічним центром не тільки Палацовій площі, а й усього Санкт-Петербурга.
Історія створення
Олександрійська колона на палацової площі була споруджена за проектом великого архітектора Огюста Монферрана. У її спорудженні є певний елемент випадковості. Сорок років свого життя Монферран присвятив будівництву Ісаакіївського собору. Граніт для будівництва його колонад добувався в карельських скелях. Одна з монолітних заготовок важила тисячу тонн, а її рожевий граніт був дивного якості. Довжина теж сильно перевищувала необхідну. Різати такий подарунок природи було просто шкода. І було прийнято рішення використовувати моноліт цілком. Виготовлена Олександрійська колона була прямо на місці видобутку монолітної заготовки. Роботу виконали російські майстри-каменерізи. Для її доставки в столицю по Неві довелося конструювати і будувати спеціальну баржу. Дія відбувалася в 1832 році. Після доставки на місце призначення і проведення всіх підготовчих робіт остаточний монтаж її зайняв всього півтори години. У вертикальне положення Олександрійська колона була приведена через систему важелів за допомогою фізичних зусиль двох з половиною тисяч робітників і солдатів столичного гарнізону. Завершено створення конструкції було в 1834 році. Трохи пізніше п`єдестал був прикрашений орнаментом і обнесений невисоким загородженням.
Деякі технічні подробиці
Колона на Палацовій площі і донині є найвищим тріумфальним спорудою подібного типу у всій Європі. Висота її становить 47 з половиною метрів. Вона ретельно відполірована і по всій довжині має рівний діаметр. Унікальність цього монумента ще й у тому, що він нічим не закріплений і стоїть на твердому підставі виключно під дією власної ваги. Не настільки далекий вже двохсотлітній ювілей цієї споруди. Але за цей час не спостерігалося навіть найменшого відхилення від вертикалі шестісоттонного моноліту. Не спостерігається і ознак просадки фундаменту під ним. Така була точність інженерного розрахунку Огюста Рішара Монферрана.
Під час війни поруч з колоною рвалися бомби і снаряди далекобійної артилерії. Олександрійська колона пережила тих, хто по ній стріляв і, судячи з усього, стояти непохитно намір ще дуже довго. Металевий ангел на її вершині теж нічим не закріплений, але відлітати нікуди не збирається.