Озера Свердловської області: Піщане - маленька Швейцарія на околиці Єкатеринбурга

Карелію по праву називають країною тисячі озер. Що ж, з цим ніхто не сперечається. Однак щоб покупатися, позасмагати на пляжі або половити рибу, зовсім не обов`язково вирушати в далеку дорогу. У нас в країні є чимало місць, де також можна організувати відмінний пляжний відпочинок на березі мальовничого озера. Не виключенням є і Свердловська область. Тільки в околицях Єкатеринбурга знайдеться не один десяток пляжів, на яких можна чудово провести час - поплавати, попринимать сонячні ванни, покататися на човні або водному мотоциклі. Якщо вас приваблюють озера Свердловської області, Піщане, мабуть, буде найоптимальнішим варіантом. Хоча б з тієї причини, що знаходиться воно практично в межах міста.

Незважаючи на свою назву, дно озера і велика частина його берегової лінії - кам`янисті. Так що найменування водойми не цілком відповідає дійсності.

Площа поверхні Піщаного не перевищує й половини квадратного кілометра. Довжина берегової лінії складає приблизно два з половиною кілометри. Середня глибина водойми складає близько одного метра, хоча в деяких місцях вона може доходити до позначки в 3,5 метра. З озера витікає лише одна невелика річечка - Березівка, а впадає в нього струмок Чорний. Однак, як і інші озера Свердловської області, Піщане живиться за рахунок поверхневих і підземних вод. За формою воно нагадує прямокутник з розмірами 800х500 метрів.

Як і багато інших озера Свердловської області, Піщане має статус гідрологічного пам`ятника природи обласного значення. Відповідальність за його зміст покладена на Уральську державну лісотехнічну академію.

Історія озера Піщане

Зараз досить важко достовірно встановити, коли утворилося озеро Піщане. Свердловська область, як вважають вчені, колись перебувала на дні великого озера, за розмірами не поступається морю. Причиною тому був величезний льодовик, який не давав водам Обі і Єнісею досягти Північного Льодовитого океану. Скупчилася біля краю льодовика рідину і утворила цей великий природний водойму. З часом вода пішла, залишивши на дні опади, в тому числі і пісок, який зараз і є по берегах озера Піщане.

Якщо говорити про більш пізньому періоді, то на березі озера Піщане в липні 1951 року освічена спортивно-оздоровча база «Буревісник» УГТУ-УПІ, згодом перейменована в спортивно-оздоровчий комплекс «Піщане». Потім тут з`явилися база відпочинку лісотехнічного інституту і піонерський табір. Після того як в 1970 р в околицях озера стали інтенсивно будуватися літні будиночки, води озера Піщане стали забруднюватися. Причому це виражалося не тільки в інтенсивному «цвітінні» і замулювання дна, але і в погіршенні бактеріологічних показників. У другій половині дев`яностих східна частина берега була частково очищена і упорядкована, проте з тих пір в`їзд на цю територію став платним. А тому, щоб потрапити на озеро Піщане, часом шикуються багатокілометрові пробки. Особливо це характерно для літніх вихідних днів.

І все ж озеро Піщане користується надзвичайною популярністю серед місцевих туристів і відпочиваючих. Його води відрізняються своєю прозорістю, а на березі є безліч пляжів, розділених між собою руслами невеликих струмків і нагромадженнями масивних гранітних валунів.

На думку більшості туристів, що відвідали озеро Піщане (Свердловська область), фото місцевих околиць разюче нагадують Швейцарію - такі ж невисокі, покриті лісом гори. На північ від озера розташована гора Пшенична, що має висоту 427 м, а до його західній околиці долучилася мальовнича гора Гостра.

Крім того, як і багато інших знаменитих озера Свердловської області, Піщане популярно серед місцевих рибалок. В озері водяться гольян, карась, окунь, чебак, щука. Хоча, порівняно з іншими водоймами, риби тут набагато менше.

Як дістатися до озера Піщане?

Водойма знаходиться недалеко від обласного центру м Єкатеринбурга. Щоб потрапити на місце, необхідно рухатися по Московському тракту в бік н. п. Северка, за яким мається асфальтована дорога, яка веде прямо до озера.

Що ж стосується громадського транспорту, то краще всього сюди добиратися на електричці, наступної до ст. Северка (напрямок Кузино, Шаля, Шамари), а потім пройти пішки близько чотирьох кілометрів.