Врангеля острів: заповідник, розташування на карті Росії, клімат, координати. Тваринний і рослинний світ острова Врангеля

Сьогодні мова у нас піде про землю Врангеля. Острів цей дуже цікавий. Його безуспішно шукав російський мандрівник, а відкрили британець і німець. Потім безлюдний острів став «яблуком розбрату» між Радянським Союзом і Сполученими Штатами Америки. Земля ця оточена легендами. Існує навіть думка, що тут була розташована одна з колоній зловісного ГУЛАГу. Але й без репресивних таборів ця земля була вбивчою для людини. Тут загинув не один полярник. А сьогодні острів продовжує дивувати вчених новими сенсаційними відкриттями. Як утворився острів, який там рельєф, клімат, тваринний і рослинний світ - читайте у цій статті.

Острів Врангеля на мапі

Це досить великий ділянку суші. Його площа становить приблизно сім з половиною тисяч квадратних кілометрів, і більшу її частину займають гори. Сам острів знаходиться в Північному Льодовитому океані. Навіть у простому географічному розташуванні землі Врангеля вже ховається її унікальність. Вона є вододілом між двома великими акваторіями океану, природною межею між Чукотським і Східно-Сибірським морями. А ще по острову Врангеля проходить стик між Східним і Західним півкулями нашої планети. Сто восьмидесятих меридіан, так звана «лінія зміни дат», ділить ділянку суші на майже рівні частини. Від північного узбережжя Чукотки острів відділяють як мінімум 140 кілометрів води - протоку Лонга. З 1976 року ця земля оголошена заповідником. Останній постійний житель помер в 2003 році. З тих пір тут мешкають тільки вчені-полярники. Адміністративно острів належить Чукотському автономному округу (Іультінскій район).

Історія відкриття

З упевненістю можна сказати, що землю Врангеля першими виявили палеоескімоси. Як доводять археологічні розкопки, проведені в яру з назвою Чортів, люди зупинялися тут на стійбища ще три з половиною тисяч років тому. Російським першопрохідникам повідали про існування далекої землі Умкілір («острова білих ведмедів») чукчі. Але пройшло двісті років, перш ніж на пустельний і неласкавий берег ступила нога європейця. Довгий час острів вважався лише красивою чукотській легендою. Його в 1820-1824 роках безуспішно шукав російський мореплавець і державний діяч Фердинанд Петрович Врангель. У 1849 році дослідник і мандрівник з Великобританії Генрі Келлетт спостерігав у підзорну трубу два шматки суші в Чукотському морі. Першовідкривач назвав їх на честь себе і свого корабля Herald. Так з`явилися «Земля Келлетт» і острів Геральд (пізніше острів Врангеля) на карті світу. Але і це не все пригоди нашій частині суші, оточеної морем.

Чому відкриття було названо на честь Врангеля

Острів вважався невідомим європейцям (думка чукчів про Умкілір не враховувався). Право першовідкривача належало тому, хто не просто побачив далекий берег за допомогою підзорної труби, а ступив на нього своєю ногою. Це був німецький торговець Едуард Далльманн, який проводив купецькі операції з жителями Чукотки і Аляски. Але він був далекий від думки якось називати відвідувані їм землі. Роком пізніше, в 1867-м, китобій з Америки Томас Лонг висадився на острів. За покликанням цей хоробрий людина була дослідником, багато знав про пошуки Ф. П. Врангеля. Тому й назвав відкритий ним острів на його честь. Територія була нічийною близько 14 років. У 1881 році до островів Гарольд і Врангеля підійшло американське судно. Воно шукало членів полярної експедиції Де Лонга, що відправилася підкорювати Північний полюс в 1879 році на кораблі «Жанетта» і зниклою безвісти. Капітан Келвін Хупер висадив на острів частина команди. Поки матроси шукали, чи немає слідів зниклих, капітан поставив на березі прапор США. Острів він назвав Новою Колумбією.

Освіта архіпелагу

До ХХ століття уряди Росії і США мало цікавилися, кому належать два загублених в Північному Льодовитому океані клаптика суші. Такому ставленню сприяли їх «далекі» географічні координати. Острів Врангеля, наприклад, найзахідніший в невеликому архіпелазі, розташований між 70 ° і 71 ° північної широти. Протяжність ж уздовж меридіана у цього місця просто унікальна: від 179 ° з. д. до 177 ° в. д. Архіпелаг знаходиться зовсім недалеко не тільки від Північної Америки, але і від Азії. Це все, що залишилося від колись існувала перемички між двома континентами, коли Берингову протоку ще не роз`єднав їх. Таким чином, це острови материкового походження. І тому їх називають ще Берингія. Цю область пощадили льодовикові періоди, а під час глобальних потеплінь острова не пішли під воду. Ця обставина зберегло на землі Врангеля дивовижний тваринний і рослинний світ.

Заполярное яблуко розбрату

З настанням двадцятого століття, а заодно і століття індустрії, обидва претенденти заявили свої права на архіпелаг. Адже неважливо, де знаходиться острів Врангеля, чи живе там хтось і чи можна проводити господарську діяльність. Межі суміжних держав зміщуються на схід чи захід відповідно, якщо хтось заволодіє архіпелагом. Восени 1911 російська гідрографічна експедиція на судні «Вайгач» висадилася на острові Врангеля і підняла на ньому російський прапор. А влітку 1913-го канадська бригантина «Карлук» була затиснута льодами і змушена була дрейфувати в бік Берингової протоки. Частина команди висадилася на острові Геральда, а інша - велика партія - на Врангеля. Двоє членів цієї експедиції добралися до великої землі (Аляски), але рятувальна експедиція прийшла до зазнали лиха тільки у вересні 1914 року.

Освоєння архіпелагу

У 1921 році канадці вирішили «застовпити» архіпелаг в Чукотському морі. Адже це давало державі можливість рибного лову й китового промислу у їхніх берегів. Але перші поселенці в складі чотирьох полярників і однієї ескімосской жінки не перенесли зиму (вижила лише Ада Блекджек). Тоді канадці в 1923 р утворили другу колонію. На Врангеля острів приїхав геолог Ч. Уеллс і дванадцять ескімосів, серед них жінки і діти. Оскільки здобиччю продовольства займалися професійні мисливці, колоністи вдало пережили зиму. Але уряд СРСР послало до берегів острова криголам «Червоний Жовтень», оснащений гарматами. Його команда насильно підняла поселенців на борт і відвезла їх до Владивостока, звідки пізніше екстрадувала на батьківщину. В результаті такої подорожі двоє дітей загинули.

Острів Врангеля наш!

Як же він зробився «вітчизняним» остаточно? Хоча і з`явилися острова Врангеля на карті Росії, уряд не заспокоїлося, поки там не утвердилися російські колоністи. У 1926 році була заснована полярна станція, якою керував дослідник Г. Я. Ушаков. Разом з ним оселилися ще 59 чукчів з селищ Чаплине і Провидіння. У 1928 році на криголамі «Літке» туди приїжджав український журналіст Микола Трублаїні. Він неодноразово в своїх книгах (зокрема «Шлях до Арктики через тропіки») описував острів Врангеля і його сувору красу. Колгоспи мали бути в Країні Рад повсюдно, і Крайню Північ був не виключенням. У 1948 році було засновано оленярських колективне господарство - з цією метою завезли невелике стадо з материка. А в 70-х роках інтродуковані вівцебиків з острова Нунівак. Хоч злі язики і стверджують, що на архіпелазі базувався один з таборів ГУЛАГу, це неправда. Селища Ушаковская, Перкаткун, Зоряний та смт. Мис Шмідта були населені або полярниками, або Чукотський племенами.

Заповідна земля

Ще в 1953 році влада ухвалила рішення про охорону моржів і їх лежбищ на двох островах в Чукотському морі. Сім років потому Облвиконком Магадана своєю резолюцією створив на острові Врангеля заказник. Пізніше (1968) він був підвищений у статусі. Але й на цьому радянське уряд не зупинився. Заказник державного значення в 1976 році був перетворений в природний заповідник «Острова Врангеля». Зона досі охороняється згідно з постановою Ради міністрів УРСР за № 189 від 23 березня 1976 року. Множину в назві заповідника - НЕ описка. Під охорону потрапив і сусідній острів Геральд, а також близько 1430 тисяч га акваторії. За іронією долі заощадженню природи дуже посприяв криза кінця 1990-х. Більшість жителів вивезли на велику землю, оскільки не було коштів постачати їм паливо і продовольство. Останню мешканку Василину Альпаун загриз білий ведмідь у 2003 році. А в 2004-му обидва острови увійшли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Рельєф

Карта острова Врангеля показує, що ця ділянка суші досить гористий. Три майже паралельні ланцюги - Північний, Середній і Південний хребти - обриваються прибережними скелями. Найвища точка - гора Радянська - сягає 1096 метрів над рівнем моря. Вона розташована майже в центрі острова. Низький Північний хребет переходить в заболочену рівнину, названу тундрі Академії. Низинні берега острова розсічені лагунами. Тут дуже багато озер і річок. Але от риби в них не водиться. Через суворого клімату ці водойми взимку промерзають наскрізь. Втім, глобальне потепління помітно і тут. В останні роки в гирла річок стали активно заходити на нерест косяки горбуші. Пересічений рельєф і заполярне розташування створили на острові ряд нетанучих льодовиків.

Клімат острова Врангеля

Полярна ніч тут настає в другу декаду листопада, а довгоочікуване сонце показується в кінці січня. Світило не заходит за горизонт з середини травня по третю декаду липня. Але навіть та обставина, що сонце постійно висвітлює острів Врангеля, не надає тутешньому льоту тепла. Температура навіть у липні не перевищує +3 ° C. Нерідкі снігопади, мряка і туман. Лише в аномально гаряче літо 2007-го стовпчик термометра підскочив до +14,8 ° C (у серпні). Зими ж вельми Морозна, з частими завірюхами. Особливо люті лютий і березень. Температура в цей період протягом багатьох тижнів не піднімається вище позначки в -30 ° C. Холодні повітряні маси з Арктики несуть із собою мало вологи. Зате влітку з північної частини Тихого океану дмуть вологі вітру.

Флора

Б. Н. Городків, який досліджував в 1938 році рослинний покрив на східному узбережжі землі Врангеля, острів помилково відніс до зони арктичних пустель. Подальше вивчення флори наштовхнуло вчених на думку, що його територія лежить в поясі полярних тундр. А якщо бути дуже точним, то класифікація така: врангелівських подпровинции Західно-Американської зони арктичних тундр. Флора відрізняється древнім видовим складом. Три відсотки рослин - субендемікі. Це мак Городкова, покісниця, остролодочнік врангелевский та інші. В даний час виявлено, що за кількістю ендеміків острів Врангеля не має собі рівних в полярній зоні. Крім цих рослин, які зустрічаються тільки тут і більше ніде в світі, в заповіднику ростуть ще понад сто рідкісних видів.

Фауна

Суворі кліматичні умови не сприяють особливому видовою різноманітністю. На острові абсолютно немає земноводних, плазунів і прісноводних риб. Зате острів Врангеля, фото якого навряд чи коли обходиться без білого ведмедика на передньому плані, є рекордсменом по щільності цих тварин. Судіть самі: на площі близько семи з половиною тисяч квадратних кілометрів уживаються чотириста ведмедиць. І це не рахуючи самців і дитинчат! Ось і виправдовується чукотське назва острова - Умкілір. Причому популяція цього звіра рік від року збільшується. Білий ведмідь - головний господар острова. Крім нього зустрічаються завезені північний олень і вівцебик. Влітку заносить вітром з материка джмелів, метеликів, комарів і мух. Світ пернатих налічує на острові близько 40 видів. З гризунів ендеміком є лемінг Виноградова. Крім ведмедів, водяться й інші хижаки: полярний песець, вовк, лисиця, росомаха, горностай. Тутешнє лежбище моржів - найбільше в Росії.

Унікальне відкриття

У середині 1990-х років заповідник «Острів Врангеля» опинився на перших шпальтах наукових журналів. І все тому, що палеонтологами були виявлені тут останки мамонтів. Але важлива була сама знахідка, а її вік. Виявилося, що на острові ці порослі густою шерстю слони жили і бути здоровими ще три з половиною тисячі років тому. Але ж відомо, що мамонти вимерли більше десяти тисяч років тому. Що ж виходить? Коли в Греції був розквіт Крито-мікенської цивілізації, а в Єгипті царював фараон Тутанхамон, по острову Врангеля розгулював живий мамонт! Правда, місцевий підвид відрізнявся ще й невеликим зростанням - розміром з сучасного африканського слона.