Бельгія: цікаві факти. Опис бельгії. Пам'ятки

Сучасна Бельгія - держава відносно молоде, йому всього 178 років. Історія ж його, навпаки, давня і дуже насичена подіями.

Довгий шлях до незалежності

Назва країни походить від слова «белги» - так називалася народність, мешкала тут з давніх часів. Відомо, наприклад, що в 54 році але н. е. землю цю завоював невгамовний Юлій Цезар, про що й повідомив у звіті про галльську війну: там уже фігурує назва населення.

Після розвалу Римської імперії тут організували свою державу франки, а потім територія то й справа переходила з рук в руки, перебуваючи то у складі Бургундського герцогства (кінець XV - середина XVI століття), то належачи Іспанії (до початку XVIII століття). Доходило до смішного: в 1713 році Бельгія - на карті Священної Римської імперії, а вже через 23 роки, в 1792-му, це територія Франції.

Потім відбувся Віденський конгрес, покликаний «навести порядок в Європі» після наполеонівської «перекроювання кордонів». У результаті цього гідного форуму сучасна Бельгія опинилася у складі Нідерландів. Треба сказати, що такий поворот подій не дуже надихнув населення країни, особливо франкомовних.

Бельгійський «номер один»

Невдоволення вилилося в революцію: через 15 років після згаданого конгресу, в 1830 році, «маленька, але горда країна» стала незалежною державою. З самого початку свого існування це конституційна монархія, яку, як годиться, очолює король Бельгії, який є фігурою скоріше декоративною. Звичайно, формально саме він призначає уряд, але склад Кабінету міністрів повинен узгоджуватися з парламентом (який, власне, і є головний в країні).

Доказом може служити забавний казус, що стався в 1990 році. Тоді король Бельгії Бодуен I навідріз відмовився підписувати закон про аборти, а без його підпису документ не міг вступити в силу. Тоді Законодавчі збори явило найяскравіший приклад підступності й казуїстики, проголосувавши за те, щоб визнати норовливого монарха недієздатним - всього на один день. Цього було цілком достатньо: функції глави держави перейшли до прем`єр-міністра, який закон і «підмахнув».

Толерантні бельгійці

Важливим чинником, з яким постійно змушена рахуватися Бельгія - мова, якою говорять її громадяни. Це відбивається навіть на державній системі управління: наприклад, в уряді половина міністрів представляє франкомовну частину населення, інша - фламандскоговорящую. Адміністративний поділ відбувається багато в чому з цього принципу, на Валлонський і Фламандський регіони відповідно. Ще один, третій, - Брюссельський столичний, але тут вже зіграли свою роль політика та економіка.

А взагалі в Бельгії три офіційні мови. Крім уже згаданих французької та фламандського (нідерландського) такими ж правами володіє і німецький. І це незважаючи на те, що на ньому розмовляє тільки частина Льєжської провінції. Воістину дивовижна і гідна наслідування Бельгія: мова, через якого деякі народи винищують один одного, не роздирає її на частини.

Толерантністю бельгійців, їх умінням домовлятися, йти назустріч один одному, знехтувавши всі обмеження і забобони, можна тільки захоплюватися. Нещодавно світове співтовариство сколихнула новина про те, що в США повсюдно дозволили одностатеві шлюби. «Ач дивина», - має право сказати з цієї нагоди Бельгія, цікаві факти про яку містять, наприклад, інформацію, що тут подібні вольності дозволені ще з 2003 року.

Крім того, це одна з трьох країн Європи, в яких офіційно дозволена евтаназія. При цьому нікого не збентежило, що більшість населення (понад 70%) вважає себе католиками, для яких подібний підхід до людського життя є начебто неприйнятним.

Трохи географії

Територія держави невелика - всього 30,5 тисячі квадратних кілометрів. Кількість населення теж не вражає: трохи більше 11 млн осіб (для порівняння: в одному тільки Лондоні живе більше 8 млн). Зате густота його одна з найвищих в Європі.

Ті, кого цікавить, де знаходиться Бельгія на карті, повинні звернути свої погляди на північний захід континенту. Там, між Нідерландами, Німеччиною, Францією та Люксембургом, вона квітне (рівень життя бельгійців дуже високий, держава стабільно входить до двадцятки кращих з кращих за багатьма показниками).

Якимось надприродним різноманітністю ландшафтів Бельгія, цікаві факти про яку найчастіше лежать зовсім в іншій площині (антропогенний), не славиться. Закономірність проста: чим далі від узбережжя (на заході країну пестять хвилі Північного моря), тим вище місцевість. У зв`язку з цим Бельгію нехитро і розділяють на низьку, середню (центральне плато) і високу (Арденн височина).

Клімат, як прийнято говорити, помірний, властивий більшості приморських регіонів. Ні особливо спекотно (у липні - максимум 25 градусів на узбережжі), ні особливо холодно (взимку - до мінус трьох) тут не буває. Дощик - явище аж ніяк не рідкісне, і ще мандрівникам потрібно мати на увазі, що в Арденнах значно прохолодніше, ніж на узбережжі.

Серце Європи

Якщо спробувати сказати коротко про Бельгії, то це типова європейська країна, що уособлює собою всі горезвісні «західні цінності». Недаремно саме в Брюсселі знаходиться столиця ЄС і Європарламент, величезна сучасна будівля якого - одна з місцевих визначних пам`яток. У незліченних дзеркалах, з яких майже суцільно складаються стіни споруди, відбивається те небесна синь, то сонце, що сходить, то похмурі сірі хмари.

Відвідати його може кожен, хто пройде попередню процедуру реєстрації та зволить з`явитися з документом, що засвідчує особистість. Після перевірки металодетектором на предмет всяких шкідливих надмірностей (начебто зброї), абсолютно не проблема навіть бути присутнім на якомусь засіданні.

Всередині будівлі крім приміщень суто функціонального значення є кафе і сувенірні лавки, де можна перекусити і придбати що-небудь на пам`ять, а книжечку з переліком усіх прав жителя Євросоюзу (мовою всіх його членів) можна взяти абсолютно безкоштовно.

Історія і сучасність

Зрозуміло, Європарламент при всій своїй грандіозності - далеко не головна визначна пам`ятка Брюсселя. Найвідомішим персонажем, без якого не обходиться жодне опис Бельгії, є знаменитий пісяючий хлопчик, незліченну кількість разів відтворений на листівках і сувенірної продукції. Свого милого, позбавленої комплексів дитини брюссельці дуже люблять і з нагоди різноманітних свят наряджають його у відповідні наряди, кількість яких давно перевалило за шість сотень.

Справедливо буде сказати, що практично все, чим славиться Бельгія, цікаві факти про яку незліченні, створено руками людини. Практично кожен стародавнє містечко може похвалитися чудовим зразком середньовічної архітектури.

Північна Венеція і "Міні-Європа"

Цілі ансамблі чудесних готичних будівель складають головне чарівність і Брюсселя, і Гента, і Антверпена, і Брюгге. Останній крім усього іншого придбав широку популярність як Північна Венеція, оскільки теж поцяткований каналами, по яких неспішно пересуваються човна.

Вузенькі вулички, чарівні храми, чудові королівські палаци - все це повсякденність, в якій відбивається історія Бельгії. Ставлення до туристів тут саме трепетне, екскурсії численні і різноманітні, а кількість пам`яток воістину величезне, за місяць не оглянути.

Зате дотепні бельгійці надають можливість менш ніж за день побачити всі головні архітектурні пам`ятники континенту: в брюссельському парку «Міні-Європа», на площі в 24 тис. квадратних метрів, туляться копії (у чверть справжньої величини) всього, чим пишаються багато міст континенту. Тут тобі і Біг-Бен, і Ейфелева вежа на відстані декількох кроків один від одного.

Бельгійський слід у світовому мистецтві

А якщо серйозно, то Бельгія, відгуки про яку абсолютно не містять негативу, більше пишається оригіналами творів мистецтва, яких тут чимало. Наприклад, собор Божої Матері в Брюгге є володарем скульптури «Мадонна з немовлям» авторства Мікеланджело. Це єдина статуя Буонаротті, яка покинула Італію ще за життя майстра, оскільки спочатку була призначена саме для цього храму.

Крім того, історія Бельгії містить ще одну славну сторінку, що має стосунок не до політики, а до культури: фламандський живопис - одне з найвидатніших і самобутніх явищ в образотворчому мистецтві. Вона дала планеті таких чудових майстрів, як Ян ван Ейк, Рубенс та ін. Багато полотен, що належать пензлю видатних художників, зберігаються в Королівських музеях витончених мистецтв, що належать державі.

Туристичний рай

У Бельгії кожен знайде собі заняття до душі. Можна захоплено роздивлятися пам`ятники середньовічної архітектури, відвідати музей сучасного скульптурного мистецтва, повалятися на пісочку або відпочити в одному з місцевих пабів: тут варять понад вісімсот сортів пива (причому розрекламований всесвітньо відомий "Хайнекен" самі бельгійці вважають мало не найгіршим з них).

Неможливо говорити про Бельгії і не сказати ні слова про знаменитого місцевому шоколаді, який виробляється щорічно в кількості 220000 тонн. Дбайливі інтернет-дослідники навіть підрахували, що в середньому кожен бельгієць уплітає мало не по плитці солодкого продукту в день.

Зрозуміло, це навряд чи відповідає істині, і не тільки тому, що «є брехня, нахабна брехня і статистика», а ще й з тієї прозаїчної причини, що неабияка частина виробленого шоколаду експортується, а значить, лопають його зовсім не бельгійці. Які, втім, абсолютно не сумують з цього приводу.

Непомітна унікальність

Непомітна, неагресивна, зате унікальна, самобутня і неповторна - ось епітети, яких повною мірою заслуговує Бельгія. Цікаві факти про «суворі будні» місцевого населення можна наводити годинами. Чого ні торкнутися: способу життя, законодавства або культури - у всьому виявляється своєрідний місцевий підхід.

Ось, наприклад, у Бельгії ніхто не має права вчитися, оскільки цей процес трактується зовсім не як велике і не всім доступне благо, а як докучного обов`язок. До 18 - повинен вчитися, після 18 - ходити на вибори і голосувати. Правда, від настільки «оскаженілого деспотизму» ніхто не відчуває себе ущемленим, що доводить повна відсутність еміграції. Звідси ніхто не прагне виїхати - зовсім навпаки. І Бельгія демонструє вражаючу гостинність: займає друге (після Канади) місце в світі за кількістю іноземців, які отримали громадянство.