Музей-заповідник "Прохорівське поле". Державний військово-історичний музей-заповідник, білгородська область

У Бєлгородській області розташувався відомий далеко за межами нашої країни музей-заповідник «Прохорівське поле». У суворому 1943 на цій землі сталася одна з найвідоміших танкових битв Великої Вітчизняної війни.

Битва на Прохоровському полі

Це поле стало плацдармом страшної і кровопролитної танкової битви. Вона займає почесне місце з Бородинским і Куликовским битвами за своєю значимістю. Його не даремно називають третьою ратним полем Росії. Жесточайшая битва, що забрала за добу 10000 життів радянських солдатів, вписана кров`ю в нашу історію.

Що відбувалося на цій землі 12 липня 1943 свідки цих подій порівнюють з пеклом: неба не стало видно від тисяч літаків, поле почорніло від танків. Землю стрясали гуркіт артилерії, вибухи авіаційних бомб, які прошивали броню танків. У них вибухали боєприпаси. Вогнем була охоплена не тільки техніка, а й весь верхній шар землі, який поступово перетворювався на обвуглені грудки. Ті, що вижили танкісти покидали свої машини і кидалися в рукопашний бій.

У смертельній сутичці зійшлися 800 радянських і 700 фашистських танків. Під Прохорівкою зав`язалися найтяжкі танкові дуелі. Вони стали зразком майстерності і мужності екіпажів броньованих машин.

Створення музею

Величезний комплекс «Прохоровское поле» з виставкою військової техніки, меморіалом «Дзвіниця», пам`ятниками Жукову, Кутузову, Дмитру Донському знаходиться південний захід від села Прохорівка, в п`яти кілометрах від нього.

Сьогодні це упорядковане тихе місце, що зберігає вічний сон солдат і світлу пам`ять про них. У навколишніх хуторах і селах налічується більше двох десятків братських могил.

У 1995 році, до п`ятдесятиріччя Великої Перемоги, тут було відкрито музей-заповідник «Прохорівське поле». До нього відноситься велика територія з меморіальними спорудами, військовою технікою, а також з монументами на поле страшного бою і в Прохорівці.

Є на території комплексу та реконструйований пам`ятник ВВВ – командний пункт 5-ї танкової гвардійської армії, звідки велося керівництво цим боєм. Меморіал «Дзвіниця» на «Прохоровському полі» є серцем комплексу. Він поставлений на тому самому місці, де проходила битва. Величезна стела, на вершині якої розташована статуя богині Перемоги, увінчана золотим куполом, під яким знаходиться набатний дзвін. Його дзвін можна чути кожні двадцять хвилин. «Дзвіниця» на «Прохоровському полі» освячена Алексієм II – найсвятішим патріархом Всієї Русі – в 1995 році.

Музей бойової слави

У центрі Прохорівки в 2010 році почав свою роботу музей, який отримав назву «Третє ратну поле Росії». Ця споруда, обладнане сучасної музейної технікою: звуковий супровід, відеоінсталяції, в кожному залі – інформаційні термінали.

Новітнє обладнання гармонійно вписано в історичний інтер`єр. Приміром, під старий телевізор оформлений плазмовий екран, що демонструє хроніку боїв. Він стоїть на старенькому, що покосився комоді в квартирі звичайних радянських людей. Це зроблено для того, щоб люди, які виросли в світі, могли відчути атмосферу того важкого часу. Тут же можна побачити одяг, листи солдатів, газети, деякі зразки стрілецької зброї. Другий поверх має вдалою знахідкою – танковим симулятором, який дозволяє віртуально опинитися всередині битви.

Тут же можна відвідати краєзнавчий розділ – ознайомитися з історією району, його фауною і флорою, дізнатися, які ремесла і промисли розвивалися в цих краях. Мирні експонати розповідають про те, як жили люди цього краю до віроломного нападу на них.

Пам`ятник героям-танкістам

У 2010 році музей-заповідник «Прохорівське поле» поповнився ще одним пам`ятником – «Таран». Дві грізні радянські машини таранять три німецькі танка. Усередині цієї потужної скульптурної групи знаходиться маленький пам`ятник солдату фашистської Німеччини. Не Великому Переможцю, а саме йому, переляканому і розгубленому німцеві, який позбувся залізної броні і усвідомив весь жах свого становища.

Церква Петра і Павла

Відвідуючи музей-заповідник «Прохорівське поле», не можна не звернути увагу на цю величну споруду. Меморіальна церква Петра і Павла була зведена в 1995 році. Нерідко її називають «свічкою». І це не випадково, вона дійсно на неї дуже схожа – світла, висока, прикрашена завитками.

Усередині храму зберігаються мармурові плити з висіченими на них іменами 7000 воїнів, які полягли в найжорстокішій битві. Це не повний список. Всі імена героїв, які вдалося встановити на сьогоднішній день, біжать стрічкою на величезному екрані в одному із залів музею. Як стверджують співробітники музею, повністю ця скорботна стрічка прокручується за тридцять годин.

Дзвін єднання

Поруч з храмом знаходиться символічний, але при цьому діючий Колокол єднання народів. На відкритті цього пам`ятника (2000 г.) в нього дзвонили з трьох сторін глави Росії, Білорусії та України.

Заходи на «Прохоровському полі»

Цей комплекс доріг і почитаємо росіянами. Його регулярно відвідують школярі, ведуть велику роз`яснювальну роботу волонтерські організації. У День Перемоги тут особливо урочисто, коли сюди приїжджають ветерани, молодь, представники влади, щоб вклонитися пам`яті наших героїв.

За сформованою доброї традиції 12 липня тут проходить святкова програма, присвячена річниці битви. Цього дня гості збираються біля дзвінниці. Потім, о 10.00 проходить покладання квітів до меморіалу. Після цього проходить мітинг пам`яті. Зазвичай в цих заходах бере участь ансамбль ЧФ Росії. Кульмінацією свята стає виступ пілотажної групи Росії «Стрижі».

У нинішньому році на святі був відкритий парк Перемоги, а також скульптурні композиції «Прощання», «Привал», «В атаку», «Жінки війни», «В атаку», «Солдат-воїн».

Особливості музею

На «Прохоровському полі» знаходиться унікальний пам`ятник польовій кухні, а також кафе «Бліндаж». Усередині нього, на стінах, розвішані плани і карти, грають пісні воєнних років, які так дороги ветеранам.