Що таке гендерна рівність?

Гендерна рівність - один з найважливіших аспектів життя в демократичних західних країнах, де жінки і чоловіки отримують рівні можливості та обов`язки в різних сферах життя. Незалежно від статі, громадянам надаються однакові права при працевлаштуванні, вони успішно поєднують сімейне життя і кар`єру. Поняття «гендерна рівність» з`явилося завдяки експертам ООН, і зараз його активно обговорюють не тільки розвинених країнах, але і в державах, що розвиваються третього світу.

Гендерний підхід

Протягом тисячоліть чоловіки і жінки повинні були виконувати різні соціальні обов`язки, а представниці прекрасної статі практично завжди стикалися з дискримінацією. Сучасний гендерний підхід стає надзвичайно складним соціокультурним конструктором, що відображає відмінності між людьми, різними в поведінці, соціальної ролі, емоційних і ментальних характеристиках. Відповідно до даного підходу, під гендером звичайно розуміють модель соціокультурних відносин між жінками і чоловіками в різних інституціях сучасного суспільства.

Особливості

У 70-х роках ХХ століття гендерна рівність сприймалося лише як отримання жінками рівноправності в політичній, соціальній та економічній життя, і відсутність дискримінації представниць прекрасної статі по відношенню до чоловіків. Згодом гендерні ролі дещо змістилися, а жителі демократичних країн переглянули обов`язки в сім`ї, і особливо це помітно в Швеції. Так, у більшості сімей даного скандинавського держави роль мами і тата у вихованні підростаючого покоління стає однаковою, причому чоловік може взяти декретна відпустка по догляду за малюком, а жінка - будувати успішну кар`єру і забезпечувати домочадців в матеріальному плані.

Концепція

Гендерна рівність, особливості якого прописані в нормативних актах ООН, передбачають, що народи окремо взятих країн повинні переглянути «застарілі» цінності і погляди. Наприклад, це можуть бути традиції, що стосуються розгляду жінки як «берегині домашнього вогнища», матері та дружини, яка проводить вільний час на кухні і займається вихованням дітей.

З іншого боку, гендерні ролі нерідко розглядаються і в іншому ключі. Так, дана концепція зачіпає і сексуальну орієнтацію людини без урахування його біологічних і анатомічних ознак. Така ситуація стосується одностатевих пар, які прагнуть побудувати сексуальні відносини, а законодавства європейських держав передбачають можливість офіційного одруження двох чоловіків або жінок. У вітчизняній практиці у лесбіянок і геїв поки немає можливості зареєструвати шлюб, але на практиці з кожним роком з`являється все більше одностатевих сімей, в яких один член виконує роль «годувальника», а інший - «домогосподарки».

Виховання

Теорія гендерної рівності позначається і на вихованні підростаючого покоління, а також на навчанні школярів і студентів. Так, до дітей обох статей з раннього дитинства здійснюється однаковий підхід без урахування стереотипів, що накопичуються протягом століть. Крім спільного навчання хлопчиків і дівчаток, їх навчають поводитися абсолютно однаково, без урахування соціальних ролей, які їм доведеться виконувати в дорослому житті.

Малюки з дитсадівського віку звикають до «вторинності» біологічних ознак по відношенню до власного світовідчування. Тому згодом у них не виникає гендерної самоідентифікації за статевою ознакою, що веде до виконання соціальної ролі, яку здавна відігравали або жінки, або чоловіки. Так, завдяки подібному вихованню дівчинки не будуватимуть відносини з хлопчиками, показуючи власну беззахисність, покірність і висловлюючи готовність підкоритися.