Великокаліберна снайперська гвинтівка - незмінний атрибут армійського озброєння

Одним з найвидатніших творінь людини є вогнепальна зброя. Стовбур, з якого з шаленою швидкістю вилітають різнокаліберні снаряди, роблячи його обжигающе гарячим, - і є предмет улесливо поклоніння багатьох людей. Його бояться. Їм захоплюються. Його ненавидять. І при всьому цьому продовжують виробляти. Адже саме зброя - та ніша бізнесу, яка завжди, за будь-яких умов буде затребувана.

Армія і озброєння

Кожна країна гідно виховує своїх солдатів. Це аксіома. При цьому у військових на озброєнні знаходиться величезна кількість різного спорядження. Однак існує класифікація вогнепальної зброї: воно підрозділяється на бойове і навчальний. Останнє є муляжем сьогодення, і призначене для навчального процесу в школах та інших навчальних закладах. Бойове, в свою чергу, також має безліч різних груп. Так, окрему категорію складає «Великокаліберна снайперська гвинтівка». Дана зброя пройшло довгий шлях свого розвитку, який налічує більше ста років. Історія свідчить, що в самому кінці дев`ятнадцятого століття конструктором Мосіна Сергієм Івановичем була винайдена перша гвинтівка. Модифікований її варіант широко використовувався за часів революції 1917 року, а також у Велику Вітчизняну війну.

На початку 40-х років двадцятого століття Радянська Армія прийняла на озброєння ще одне популярне зброю, якою стала автоматична великокаліберна снайперська гвинтівка (АКСВ) «Корд». Її винахідником був Василь Дегтярьов. Серед солдатів дане спорядження мало назву «Звіробій». Дане прізвисько гвинтівка отримала через свою відмінній бойовій характеристики: німецьким «твариною» танкам «Пантере» і «Тигру» вистачало декількох влучень снарядів - і «звірятко» виходив з ладу.

Національне зброю

У середині двадцятого століття керівництво Радянської Армії стало перед питанням повного переозброєння. Саме тоді радянські конструктори були поставлені перед фактом: необхідно розробити кращі, порівняно з іншими країнами, види стрілецької спорядження, до яких належить і великокаліберна снайперська гвинтівка. Пріоритетним напрямком вважалося винахід знаряддя, здатного самозаряджається. У роботу над даним проектом було залучено величезну кількість талановитих людей. Серед них опинився і Драгунов Євген Федорович. На той момент цей конструктор прекрасно проявив свої навички у створенні відмінного спортивного стрілецької зброї. Витративши довгі дванадцять років, Радянська Армія отримала на озброєння приголомшливе самозарядна спорядження, яким стала великокаліберна снайперська гвинтівка Драгунова. На той момент у світі не існувало подібних аналогів. Навіть США виявили гаряче бажання придбати небезпечну «іграшку» радянського виробництва.

Еволюція стрілецької справи

Розвиток збройового майстерності не стоїть на місці, і вже через кілька років багато країн світу представляють на суд військових свої винаходи. Радянські конструктори також не сидять без діла, і один за іншим випускають у світ свої нові модифіковані «дітища». Варто відзначити, що після середини 90-х років на Тульському збройовому заводі була винайдена великокаліберна снайперська гвинтівка ОСВ 96, прямим попередником якої стала гвинтівка В-94. Варто відзначити, що і в даний час Російські конструктори дарують військовим відмінні бойові одиниці. Прикладом останнього досягнення є снайперська гвинтівка ORSIS T - 5000. Дане вогнепальна зброя було вироблено в 2011 в Москві.

На світовому ринку зброї та боєприпасів сьогодні конфигурирует величезна кількість різноманітної техніки. При цьому сама великокаліберна снайперська гвинтівка було проведено в США в 1982 році. Її модифікації перебувають на озброєнні у багатьох країн світу. Ім`я цієї зброї - гвинтівка Barrett М107. Їй трохи поступається російський аналог - модифікований АСВК «Корд».