Лютнева революція 1917 року: передумови і характер
Лютнева революція 1917 є однією з найбільш побитих тим у вітчизняній історіографії. Разом з тим, ніяк не можна сказати, що вона не заслуговує настільки підвищеної уваги, яке їй приділялося як в радянську епоху, так і в наші дні. Скільки б не говорилося про її підготовленості, вигідності третім сторонам і іноземних фінансових вливаннях, лютнева революція 1917 року мала об`єктивні причини та передумови, нараставшие багато років. Саме про них і про характер революції піде мова в цій статті.
Причини революції 1917 року
Ця подія адже зовсім не стало для Російської імперії першим революційним потрясінням. Очевидна необхідність масштабної реорганізації громадського, політичного та економічного устрою стала проявлятися ще з самої середини XIX століття. Ще Кримська війна 1853-56 років продемонструвала відсталість Росії в порівнянні з передовими державами того часу - Англією і Францією. Певні заходи були дійсно зроблені, однак масштабні реформи 1860 років так і не привели до достатнім результатами. Особливості закону про ліквідацію кріпацтва так і не дозволили селянам зітхнути на повні груди, «наздоганяльна» модернізація виробництва так і залишилася «наздоганяючої» до початку XX століття. Початок нового століття стає для Росії періодом постійних суспільних шумувань. У країні одна за одною виникають і формуються політичні партії різного спрямування. Багато хто з них закликають до найрішучіших дій. Основними нагальними питаннями того часу була необхідна демократизація суспільного життя, полегшення долі задихається селянського стану, створення трудового законодавства та розв`язання суперечностей між стрімко зростаючим робітничим класом і капіталістами. Ні революція 1905-1907 років, ні столипінські реформи (В першу чергу аграрна, розпочата в якості спроби вирішити головну проблему соціальних протиріч - селянську) ні до чого суттєвого не привели. А що почалася в 1914 році Перша світова війна ще більше погіршила становище справ у країні, принісши їй розруху і економічний колапс. Хоч події 1905-1907 років не привели до бажаних результатів, однак вони послужили своєрідним підготовчим етапом для прогресивних сил. Тому події 1917 року були в своєму роді продовженням революції 1905-1907 рр. Оскільки останньою краплею стали негаразди війни, революція 1917 року розпочиналася з антивоєнних демонстрацій, вимог негайно укласти мир і, звичайно ж, дозволити зазначені вище суспільні проблеми, які досягли свого апогею в цей період. Серед причин будь-якої революції завжди також важливо називати фактори, які не мали місця раніше, але які дали можливість їй здійснитися в певний момент. У нашому випадку слід виділити різке падіння авторитету сім`ї Романових. Якщо ще в другій половині XIX століття селяни вірили в «доброго царя», просто не знав про їх бідах, і готові були йти покласти життя за «всеросійського батюшку», як билинний Іван Сусанін, то поширення буржуазно-демократичних і соціалістичних ідей вже на початку XX століття підірвало цю сліпу покірність.
Підсумки революції 1917 року
Разом з тим лютому також не приніс вирішення всіх проблем. Стрімко розвивалися події дійсно призвели до падіння монархічного режиму і демократизації політичної системи. Було нарешті проголошено громадянську рівність і недоторканність особи. Проте в країні встановилися ще більша нестабільність. Своєрідним підсумком революції стало виникло в Росії двовладдя - Рад солдатських і робітничих депутатів на місцях і Тимчасового уряду у центрі. Послідували місяці політичної та соціальної стагнації поставили питання про необхідний продовженні розпочатих перетворень. Таким продовженням стала Жовтнева революція 1917 року.