Олімпійські чемпіони Росії - найкращі спортсмени країни

У 776 до н. е. в давньогрецькому місті Афіни були вперше проведені Олімпійські ігри. Публіка з величезним інтересом спостерігала за змаганнями атлетів, борців та інших спортсменів. Божевільний успіх першого заходу показав переваги подальшого проведення аналогічних Ігор. До участі у змаганнях допускалися лише спортсмени Греції. Через кілька століть проведення Олімпіади припинилося. Даною традиції судилося покритися нальотом історичної пилу, якби не П`єр де Кубертен. Завдяки його доповіді про «Відродженні Олімпійських ігор» в 1892 році в Сорбонні світова громадськість знову звернула свої погляди у бік «забороненого плоду» - до Олімпійських ігор. Проаналізувавши всі позитивні і негативні сторони проведення змагань, вирішили відродити славну традицію з давньогрецькими витоками.

Перший російський олімпійський чемпіон

Перша Олімпіада була проведена в Афінах у 1896 році. На жаль, представники російського спорту на даному заході не були присутні. Без них пройшли також другі і треті аналогічні змагання в Парижі і Сент-Луїсі. А ось на Олімпіаду в Лондон в 1908 році була делегована група російських спортсменів у складі восьми чоловік. Дебют команди був цілком успішним. Саме в Лондоні позначився перший олімпійський чемпіон Росії. Ним став фігурист Н. Панін-Коломенкін. Ніхто не міг повторити хитромудрі піруети, які спортсмен спочатку схематично представив суддівської колегії на папері, а потім в точності повторив на льоду. Саме тому Панін-Коломенкін одностайно був визнаний чемпіоном у даному виді спорту. Однак не тільки фігурист чудово представив свою країну на змаганнях у Лондоні. До нього приєдналися також А. Петров та М. Орлов - олімпійські чемпіони Росії по боротьбі. Широкий громадський резонанс викликав приголомшливий дебют збірної країни на даних Іграх.

Відмова від участі

Наступні ігри в Стокгольмі в 1912 році не були настільки успішними для держави. На жаль, збірної країни вдалося добре виступити лише в п`яти видах спорту: командна стрілянина з тридцяти метрів, греко-римська боротьба, академічне веслування, вітрильний спорт, стрільба (трап). Олімпійські чемпіони Росії 1912 завоювали дві срібні (в перших двох дисциплінах) і три бронзових медалі (в інших).

Після проведення Ігор уряд Росії вирішив посилено готуватися до нових Іграм 1916. Однак Перша світова війна негативно позначилася на становищі всіх країн, підсумком чого стала відмова від проведення змагань. З тих самих пір через нестабільне зовнішнього і внутрішнього становища Росія не брала участі в Олімпіаді аж до 1952 року.

Дебют радянської збірної

Після яскравої і довгоочікуваної всіма громадянами країни перемоги у Другій світовій війні уряд СРСР докорінно змінило свій погляд на Ігри. У 1951 році за розпорядженням керівництва держави був створений Олімпійський комітет. Через рік в Гельсінкі проводилися п`ятнадцятий Ігри. Саме там відбувся дебют радянських спортсменів. І треба сказати, що перший виступ був більш ніж успішним. Олімпійські чемпіони Росії і дев`яти інших союзних республік привезли додому сто шість медалей. З них 38 першої категорії, 53 другий і 15 третіх. У загальному медальному заліку СРСР опинилася на другому місці. Надалі держава аж до моменту свого розпаду займала аналогічну позицію лише двічі, в 1964 і 1968 роках. У всіх інших Іграх СРСР лідирувала і за кількістю медалей, і за їх якістю.

Чудова спортсменка

Варто відзначити, що в збірну країни входили насправді видатні олімпійські чемпіони Росії і дружніх союзних країн. Однією з них є Лариса Латиніна. Ця приголомшлива спортсменка заявила про себе на Іграх у Мельбурні в 1956 році. Там гімнастка завоювала золоті медалі в чотирьох програмах. Сімнадцяті і вісімнадцятого Ігри додали в скарбничку дівчата додаткові п`ять нагород золотого кольору. Якщо вважати всі медалі, то Лариса Латиніна за свою кар`єру завоювала вісімнадцять трофеїв. З них дев`ять золотих, п`ять срібних і чотири бронзових нагороди.

Участь у Зимових іграх

У період з 1952 по 1988 рік збірна Радянського Союзу займала перші місця в таких видах спорту, як академічне веслування, фехтування, веслування на байдарках і каное, спортивна гімнастика, плавання, вітрильний спорт, боротьба і легка атлетика. Примітно, що кращим спортсменом 20-го століття був також визнаний радянський спортсмен і олімпійський чемпіон Валерій Брумель. Його рекорд по стрибків у висоту на 2 метри і 28 см тримався на найвищій позначці практично чверть століття.

Крім літньої Олімпіади, збірна СРСР добре виступала і в зимовому аналогу змагань. Примітно, що «біле» захід став проводитися з 1924 року, через двадцять вісім років після старту перших Ігор. До цього багато видів спорту були включені в програму літніх змагань. Відмінно зарекомендували себе радянські олімпійські чемпіони з хокею. Росія і союзні держави з гордістю представляли світу своїх видатних спортсменів з ключками. До них відносяться Владислав Третьяк, Віталій Давидович, Олександр Рагулін, Валерій Харламов, Всеволод Бобров, Олександр Мальцев.

Фігуристи, ковзанярі і лижники

«Зимові» олімпійські чемпіони Росії включають також імена й інших видатних спортсменів. До них відносяться лижники Галина Кулакова, Любов Козирєва, В`ячеслав Веденін, Раїса Сметаніна, Микола Зимятов, ковзанярі Євген Гришин, Микола Андріанов, учасники спортивних танців на льоду Оксана Грищук та Євген Платонов, а також багато інших.

Особливих успіхів спортсмени зимових видів спорту домоглися в такій дисципліні, як фігурне катання. Олімпійські чемпіони Росії і союзних країн принесли в скарбничку держави не тільки безліч золотих медалей, але і величезна кількість рекордів. До таких спортсменам відносяться Людмила Пахомова та Олександр Горшков. Ірина Родніна є однією з небагатьох фігуристок, якій вдалося завоювати три золоті нагороди в парному катанні.

Останній виступ збірної СРСР

У 1991 році Радянський Союз розпався. Однак це жодним чином не завадило спортсменам колишніх союзних республік виступити на Олімпіаді в Барселоні як збірної СРСР. У той рік було завойовано сто дванадцять медалей. Це найбільша кількість трофеїв за всю історію виступу спортсменів Радянського Союзу. У скарбничці делегації виявилося 45 золотих, 38 срібних і 29 бронзових нагород. Вперше за всю історію проведення Олімпіади в честь перемоги російських спортсменів піднімалося прапор Росії, забарвлене в три кольори.

Виступаючи за себе

Вже через чотири роки на Олімпійських іграх в Атланті кожна країна, колишня в складі СРСР, представляла свою окрему команду. Для Росії дані гри виявилися тріумфальними. Збірна країни завоювала двадцять шість золотих медалей. У скарбничку потрапили також срібні та бронзові нагороди, кількість яких дорівнює двадцяти однієї і шістнадцяти відповідно.

На двадцять восьме Іграх в Афінах олімпійські чемпіони збірної Росії завоювали сорок п`ять золотих нагород. Срібних медалей було отримано на дві більше, ніж «жовтих», а медалей третьої категорії виявилося дев`яносто. У Греції російські спортсмени встановили також кілька світових рекордів. Одним з таких досягнень є результат зі стрибків у висоту з жердиною. Його показала Олена Ісінбаєва.

Після розпаду СРСР Росія не знизила темпів розвитку спорту. На останніх зимових Олімпійських іграх у Сочі збірна країни опинилася на першому місці за кількістю та якістю отриманих нагород, залишивши далеко позаду всіх конкурентів.