Розчин левоміцетину спиртовий

Одним з найкращих протимікробних препаратів є "Левоміцетин". Він дуже ефективно бореться з грампозитивними і грамнегативними мікроорганізмами, які до даного лікам досить повільно розвивають стійкість.

Ліки приймають при лікуванні різного роду інфекційних захворювань, як правило, там, де інші препарати виявляються безсилими. Найчастіше до таких захворювань належать інфекційні хвороби дихальних шляхів: абсцес легені, пневмонія- хвороби інфекційного типу органів черевної порожнини: тиф, сальмонеліоз, перитоніт. Також досить ефективний вплив препарату спостерігається при лікуванні трахоми, менінгіту, хламідіозу.

Лікарський препарат випускається в таблетках, але є і розчин левоміцетину. Таблетки приймаються за півгодини до їжі, глотаются цілком і рясно запиваются водою. Дозування і тривалість лікування залежить від виду захворювання і призначається лікарем. Висока дозування приймається тільки в умовах стаціонару, так як необхідно постійне спостереження за роботою нирок і печінки. Якщо препарат переноситься добре, не спостерігається ніяких побічних ефектів, тривалість лікування може досягати двох тижнів.

Розчин левоміцетину спиртовий готується з порошку препарату. У процесі лікування може вводитися внутрішньовенно і внутрішньом`язово. Якщо призначається дітям, то вводиться тільки внутрішньом`язово.

Для ін`єкції в м`яз розчин левоміцетину спиртовий готується з розрахунку один флакон порошку на 2 або 3 мілілітра води або новокаїну, що має 0,25% або 0,5% концентрацію. Після приготування препарат вводиться досить глибоко в область верхнього зовнішнього квадранта сідниці.

Як вже говорилося, розчин левоміцетину спиртовий вводиться і внутрішньовенно. Порошок з флакона розводиться в цьому випадку в 10 мілілітрах води або в такій же кількості розчині глюкози. Вводиться препарат повільно, не менше трьох хвилин. Ін`єкції повинні проводитися через рівні часові інтервали. А тривалість лікування визначається фахівцем, який керується конкретною картиною захворювання.

Як правило, дорослим пацієнтам призначається від 500 до 1000 міліграмів розчину 2 або 3 рази на день. Якщо захворювання проходить у важкій формі, може бути призначено від 1000 до 2000 міліграмів. Максимальна доза препарату не повинна перевищувати 4000. Підліткам і дітям дозування значно знижується і розраховується залежно від ваги.

Розчин левоміцетину спиртовий широко використовується в офтальмотологіі. Ліки розчиняється розчином натрію хлориду 0,9%. Якщо приймається у вигляді інстиляцій, то тільки по 1 або 2 краплі, які закопуються безпосередньо в коньюктівальний мішок. Періодичність процедури може досягати п`яти разів на день.

Описуваний препарат широко застосовується зовнішньо, для лікування прищів, наприклад.

Людям, які мають високу чутливість до компонентів препарату, не рекомендується приймати левоміцетин. Протипоказання також стосуються хворих, що мають порушення в роботі нирок, печінки. Не призначається ліки і тим, хто страждає різного роду шкірними захворюваннями: псоріаз, екзема, грибок. Крім того, протипоказанням для лікування левоміцетином є гострі респіраторні захворювання. Не призначається препарат в період вагітності, а також годування груддю та дітям молодше трьох років. Ті, хто схильний до алергії, приймають лікарський препарат тільки під наглядом лікаря. Особлива обережність і звернення уваги на всі побічні ефекти повинна бути у водіїв автотранспорту, а також у тих, чия робота пов`язана з небезпечними механізмами.

При виникненні побічних ефектів (блювоти, нудоти, стоматиту), лікування препаратом припиняється. Крім перерахованих симптомів, може також виникнути проблема в роботі серцево-судинної системи у вигляді коливання артеріального тиску. Слід уважно вивчити інструкцію із застосування, у разі виникнення тих чи інших порушень звернутися до фахівця.