Левоміцетин, інструкція із застосування

Препарат "Левоміцетин" інструкція щодо застосування визначає як синтетичне з`єднання, яке виступає аналогом антибіотика природного походження. Основною діючою речовиною в цьому препараті виступає хлорамфенікол.

Лікувальні властивості препарату "Левоміцетин" інструкція із застосування описує такий спосіб. Ліки належить до фармакологічної групи антибіотиків з обширним характером мікробного придушення. Тому існує досить багато синонімів, ось деякі з них: альфацетін, галоміцетін, лейкоміцетін, тіфоміфін, хлоронітран.

Його дія заснована на здатності зв`язувати активність мікробів - бактериостатики, і він проявляє активність досить широкого кола як грампозитивних, так і грамнегативний мікробів. Серед них можна вказати спірохети, ряд великих вірусів, бактерії, які проявляють стійкість до дії звичайного пеніциліну, а також ліків, заснованих на сульфаніламіди.

При застосуванні внутрішньо препарат відносно швидко всмоктується з ШКТ, а через два-чотири години його концентрація в крові людини досягає максимуму. Приблизно протягом чотирьох-п`яти годин в організмі міститься максимальна концентрація препарату "Левоміцетин". Інструкція по застосуванню вказує, що зниження вмісту відбувається лише до 6-го - 8-ї години після прийому, тому дія препарату є вельми стійким, хоча виводяться компоненти ліків з організму швидко, і в основному з сечею. Це не створює загрози їх накопичення навіть у разі тривалого застосування.

При яких захворюваннях застосовувати левоміцетин? Анотація називає черевний тиф, дизентерію, хламідіоз, коклюш, бактеріальну пневмонію і багато інших, при лікуванні яких даний препарат ефективний. Як правило, ці захворювання носять інфекційний характер.

Левоміцетин інструкція із застосування рекомендує приймати всередину у вигляді порошку, таблеток або капсул, приблизно за 20-30 хвилин перед їжею. Можна приймати його і під час їжі, дітям рекомендується прийом разом з варенням або іншим харчовим продуктом, який допоможе замаскувати вельми неприємний, гіркий смак ліки. Слід дуже суворо дотримуватися рекомендованого дозування. Для дорослих вона в середньому на добу може становити 0,50 грама 3-4 рази. А як приймати дітям левоміцетин? Інструкція докладно описує дозування з точки зору вікової диференціації. Крім того, слід враховувати, що всі розміри доз, від добової до курсової, варіюються відповідно до тяжкості хвороби і типу інфекції.

Для лікування токсичних харчових інфекцій левоміцетин приймають не менше 2-3-х днів, по 0,5 грама, через проміжок часу, рівний 6 годинам. Для підвищення ефективності дії препарату рекомендується промивання шлунка. Допускається при таких інфекціях розчин левоміцетину спиртовий, застосування якого також має бути узгоджене з інструкцією.

Використання левоміцетину в деяких випадках вимагає спільного прийому серцевих засобів, не зашкодять також і вливання розчинів ізотонічного призначення - глюкози, або хлориду натрію.

Так як дія ліків грунтується на бактериостатики, його потрібно приймати протягом як мінімум 5-7 днів, у разі рецидивуючого характеру захворювання можливе збільшення терміну прийому до 15-20 і навіть більше днів.

При таких захворюваннях, як черевний тиф або бруцельоз початкове застосування ударних доз вкрай не рекомендується. А ось при висипному тифі або дизентерії, навпаки, лікування слід починати з прийому ударних доз препарату.

При тривалому прийомі ліків в осіб з підвищеною чутливістю можливі деякі побічні явища. Найчастіше вони проявляються у вигляді диспептичних явищ, запалення глотки і гортані, подразнень слизової шлунка, шкірної висипки, дерматитів.

Протипоказаннями виступають такі захворювання, як псоріаз, екзема, не слід забувати і про персональну непереносимості ліки. Неприпустимо застосування левоміцетину в періоди лактації та вагітності.